Home Blog

Історія славнозвісного полтавського стадіону “Ворскла”

0

Футбольна історія Полтави розпочалась у 1913 році, коли на місці нинішнього стадіону було відкрито спортивний майданчик для містян. З того часу минуло декілька десятиліть, перш ніж у Полтаві було побудовано перший стадіон – його офіційно відкрили у 1951 році, давши назву “Урожай”. Невелике поле з трибунами щороку ставало все більше і більше. Змінювались назви стадіону, проводились реконструкції, і полтавські футболісти нарешті мали змогу вдосконалювати свою майстерність та прославляти рідне місто. Далі на ipoltavets.

Як змінювався стадіон “Ворскла”?

Починаючи з червня 2008 року полтавському стадіону “Ворскла” було додано ім’я Олексія Бутовського – відомого громадського діяча, викладача Полтавського кадетського корпусу та спортивного функціонера з Полтавщини. Та до того часу назви стадіону змінювались кожні 20-25 років: “Урожай” у 1956 році було змінено на “Колгоспник”, далі у 1963 році – на “Колос”, а у 1990 році – нарешті на “Ворсклу”.

Зовнішній вигляд стадіону також зазнавав разючих змін: лише у проміжок з 1957 року по 1968 рік значно збільшилась арена, а місткість стадіону зросла із 17 до 30 тисяч.

Після здобуття Україною незалежності стадіон “Ворскла” зазнав нової глобальної реконструкції: спочатку було повністю замінено футбольне поле, а також відремонтовано роздягальні, суддівську кімнату та офіс футбольного клубу. Потім – було змонтовано електронне табло, встановлено системи електропідігріву поля, створено інформаційний центр. До початку 2000-х на стадіоні уже з’явилися VIP-трибуни та ресторан з однойменною назвою “Ворскла”.

У 21 столітті на стадіоні “Ворскла” імені Олексія Бутовського почали проходити серйозні всеукраїнські та міжнародні турніри: у 2008 та 2011 роках – Суперкубок України з футболу, у 2014 році – фінал Кубка України. У зв’язку з цим на стадіоні було оновлено систему освітлення поля та турнікети.

Футбольний клуб “Ворскла”

Полтавський футбольний клуб “Ворскла” – це гордість нашого міста. Учасники команди здобували перемогу в багатьох турнірах упродовж всієї історії існування клубу. Так, у 1956 році полтавські футболісти вибороли Кубок УРСР, у 1988 році – стали срібними призерами на Чемпіонаті УРСР, у 1996-1997 роках та 2017-2018 роках були бронзовими призерами Чемпіонату України, а у 2008-2009 роках “Ворскла” отримала Кубок України. Попри таку низку перемог, професійним клубом “Ворсклу” було визнано лише у 1989 році.

Найвідомішими футболістами клубу у різні часи були: Іван Шарій, Андрій Ковтун, Андрій П’ятов, Руслан Степанюк, Віктор Носов, Сергій Онопко, Сергій Кравченко, Станіслав Басюк та інші.

Інформація про усіх найвідоміших гравців клубу, розвиток та зміни у команді футбольного клубу “Ворскла”, а також спогади про всі реконструкції та історію стадіону зібрано у їхньому музеї.

Офіційними кольорами полтавського клубу є білий та зелений. Талісманом “Ворскли” є рись.

Олімпійський вогонь на стадіоні “Ворскла”

Не всі пам’ятають, що у липні 1980 року у Полтаві горів вогонь Олімпійських ігор. Тоді факелоносці бігли з вогнем по різних містах Радянського Союзу, у тому числі й через Полтаву. Історичною подією стало запалення  чаші олімпійського вогню в самому серці стадіону “Ворскла” (на той час – “Колос”). Факелоносці бігли за маршрутом по трасі Київ-Харків. Спеціально для цього дійства було відремонтовано дороги та підготовлено низку культурно-масових заходів. Подивитись на вогонь тоді прийшла колосальна кількість глядачів – близько 35 тисяч, що значно перевищило місткість арени, тому побачити подію на власні очі вдалось не кожному. Проте, тоді всі знали, що 12 липня 1980 року о 18:35 у Полтаві запалили олімпійський вогонь.

Як вибрати стильну чоловічу сорочку та футболку: що мають знати жителі Полтави?

0

Зручні футболки та стильні сорочки є невіднятною частиною чоловічого гардероба. Вони дають змогу отримати не тільки комфорт, а й створити гарний, представницький образ. Виробники пропонують широкий асортимент цих предметів одягу, тому й підібрати вам буде нескладно. Щоб купити чоловічі футболки хорошої якості, слід вивчити їхні види та ознайомитися з особливостями вибору.

Як знайти практичну футболку?

Футболка — це незамінний атрибут літнього гардероба. Одяг такого плану відрізняється забарвленням, стилем, розміром і фасоном. Ваше завдання підібрати ту модель, яка відповідає таким критеріям:

  • Міцність.
  • Зручність.
  • Універсальність.
  • Відмінна якість.

Отже, щоб підібрати хороший варіант, необхідно визначити умови, в яких ви плануєте носити футболку. Залежно від цільового призначення цей елемент характеризується універсальністю і застосовується для повсякденного носіння, тренувань, відпочинку, поїздок.

Не менш важливо враховувати складність догляду за виробом.

Велику роль відіграє розмір, адже він дає змогу підкреслити всі плюси фігури чоловіка і приховати всі недоліки. Важливо щоб футболка була виготовлена з натуральної тканини, яка приємна до тіла й не сковує рухи. 

Нюанси вибору чоловічої сорочки

Не поспішайте віддавати перевагу першому-ліпшому варіанту. Щоб не припуститися помилки й купити чоловічу сорочку, яка максимально точно доповнить ваш стиль, слід підходити до вибору серйозно, враховуючи низку чинників: колір, розмір, поєднання з іншими предметами гардероба.

  1. Розгляньте асортимент, зверніть увагу на головні аспекти — комір, плечі, рукави, ширину і довжину.
  2. Відмовтеся від моделей, які мають надто вільний і щільний комір. Пам’ятайте правило, між шиєю і застебнутим коміром має поміщатися 2 пальці. Будьте уважні з тканинами, які дають усадку або розтягуються після прання. Враховуйте цей фактор при виборі розміру.
  3. Плечі. Шви повинні проходити в місці з’єднання плечей і рук. Важливо, щоб не було ніяких нерівностей і ниток, що стирчать.
  4. Фасон. Чоловікам пишної статури краще купувати сорочки вільного крою. Струнким хлопцям правильніше віддавати перевагу приталеним моделям. Класичні прямі сорочки — вдалий вибір для кожного чоловіка. 
  5. Манжети. Вони бувають звичайними та французькими. Для застібання перших застосовують ґудзики, що робить їх зручними й практичними. Французькі застібаються за допомогою запонок, тому вони використовуються в особливих випадках.
  6. Віддавайте перевагу моделям від надійних брендів, які зарекомендували себе з позитивного боку.

Дотримуючись цих рекомендацій, ви зможете придбати вдалий варіант. Якщо виникають труднощі, не соромтеся звертатися до фахівців за консультацією. 

Відвідавши магазин INTERTOP, кожна людина зможе стати володарем стильних речей, які мають високу якість і служать тривалий час. У каталозі інтернет-магазину представлений широкий асортимент жіночого, чоловічого та дитячого одягу від відомих брендів. Приємні ціни, гарне обслуговування вас порадують.

Як підтримувати фізичну форму у Полтаві?

0

Розвиток IT-сфери значно вплинув на життєвий ритм сучасного суспільства: переважання сидячої роботи за комп’ютером та тотальна залежність від гаджетів значно обмежили рухову активність людей. Таким чином, зросла кількість людей із надмірною вагою тіла, захворюваннями опорно-рухового апарату, погіршенням зору тощо. Та всього цього можна було б уникнути завдяки фізичній активності та оптимізації режиму дня. Далі на ipoltavets.

Звісно, що спорт подобається не всім. Проте, останніми роками у Полтаві з’явилось надзвичайно багато різноманітних можливостей для занять спортом, і кожен полтавець може знайти щось, що влаштує саме його.

Головне – це почати

Заняття спортом – це своєрідна навичка, до якої потрібно звикнути не лише фізично, а й психологічно. Часто, через відсутність мотивації ми постійно відкладаємо похід до спортзалу “на наступний понеділок”, який так ніколи й не настає. Причиною цьому може бути й відсутність коштів. У такому випадку потрібно зрозуміти, що займатися спортом можна і без великих витрат, особливо влітку, адже у Полтаві є парки та спортивні майданчики, де можна тренуватись абсолютно безкоштовно. Мало того, почати можна навіть вдома – в інтернеті є безліч відеоуроків та курсів, які демонструють спеціальні вправи для укріплення м’язів, схуднення, підтримки здоров’я спини та зниження ваги. Найголовніше – це почати тренування та визначитись з напрямком та метою цих вправ, а вже далі – напрацювати звичку.

Яка фізична активність доступна у Полтаві?

Перше, що приходить на думку – це фітнес-клуби та тренажерні зали. У Полтаві існує близько 30 таких спортивних клубів, і їх кількість постійно поповнюється. Найвідомішими залами із багатолітньою історією є “Вітамін”, “Sport life”, “King” та “Cпартак”. Більшість закладів пропонують індивідуальні та групові заняття з фітнесу й на тренажерах, а деякі навіть мають басейн, де проходять заняття з аквааеробіки. 

Існують й окремі жіночі фітнес-клуби, такі як “Happy fitness” та “Fit Curves”, що є дуже комфортним для жінок у психологічному плані.

Для тих, хто не хоче чогось більш активного та яскравого, чудовим виходом стануть танці. Минув той час, коли вважалося, що на танці потрібно йти лише у дитинстві. Нині це заняття доступне усім: у Полтаві активно набирають хобі-класи для людей віком старше 30, 40, 50 та 60 років. Здебільшого, полтавці надають перевагу класичним бальним танцям, проте людей різного віку можна зустріти на майстер-класах з бачати, чи на уроках східних танців. Починаючи з 2015-2017 років у Полтаві набрали популярності танці на пілоні й танці на високих підборах.

Великі танцювальні школи проводять спеціальні вечори та змагання для своїх вихованців, де танцюристи мають змогу продемонструвати майстерність, одягнути красиві костюми та відчути себе зірками паркету. Танці без сумніву можна назвати ще й одним із “найінстаграмніших” видів спорту.

Полтавцям, яких цікавлять напрями, що потребують важкої фізичної сили, варто звернути увагу на студії бойових мистецтв. У Полтаві функціонують секції з айкідо, дзюдо, джиу-джитсу, кікбоксингу і тайського боксу. Для дівчат та жінок створені спортивні клуби з жіночої самооборони, де можна не лише покращити свою фізичну форму, а й навчитись поводитись у небезпечних ситуаціях та вивчити захисні прийоми.

Як обрати свій напрям?

Людям, які ніколи не любили спорт, іноді буває складно визначитись з напрямком. То як же обрати свій напрям і не витратити усі кошти? Найлегший спосіб – це брати разові заняття і підбирати. Більшість студій з фітнесу, йоги та танців пропонують пробні уроки, на яких ви можете познайомитись із тренером та спробувати новий для себе вид спорту. Буває, що напрям подобається, а тренер – ні, і навпаки. Важливо знайти саме те, що буде приносити задоволення, а вже тоді купувати абонемент на тривалий період. У деяких закладах пробні заняття є безкоштовними, або вартують половину від регулярної ціни.

Заняття для гнучкості та релаксу

Якщо немає мети схуднути, а хочеться більше зробити акцент на гнучкість, відірватись від буденності та зануритись у власні думки, то у такому випадку чудовим рішенням стане йога. Регулярні заняття з йоги позитивно впливають на емоційний стан, а також добре підходять для людей, які мають проблеми зі спиною.

У 2017 році у Полтаві почали відкриватись також студії з флай-йоги. Флай-йога – це різновид йоги, при якій використовується гамак (велике полотно), прикріплений до стелі. Гамак допомагає відтворювати частину елементів “у повітрі” та слугує опорою і базою всієї техніки. Йога в гамаках приносить неймовірні враження. А ще – це просто дуже красиво та незвично. Студій з флай-йоги у місті не так багато – всього лише 2-3 на всю Полтаву, хоча попит на неї постійно зростає.

Для тих, хто любить басейни

Плавання – це одне із найефективніших занять для спалювання калорій та схуднення. Саме тому це чудовий спосіб підтримувати гарну форму. Не всі люблять плавати у басейні: когось дратує хлорка, хтось боїться інфекцій, а комусь просто не подобається цей спорт. Проте, варто пам’ятати, що плавання сприятливо впливає на тонус м’язів, та покращує кровообіг. При регулярних відвідуваннях басейну, у людини підвищується стресостійкість та нормалізується сон.

У Полтаві найвідомішими басейнами є “Дельфін” та “Sport life”. У 2023 році у місті запрацював новий спорткомплекс “Акварена”, який складається з 3-х басейнів: основного (50 м), тренувального (25 м) та фізкультурно-оздоровчого (6,5 м). 

Для любителів бігу

У Полтаві у 2016 році було створено громадську організацію “Running club Poltava”, яка приймає всіх охочих займатися спортом та бігати. Вступити до клубу любителів бігу може абсолютно кожен – для цього необхідно лише приходити на тренування і брати участь у півмарафонах. Організатори клубу постійно влаштовують забіги по Полтаві. Кращі отримують відзнаки. 

Крім марафонів від “Running club Poltava”, у місті також періодично проходять забіги від “Нової пошти”. Цікаво, що ще на початку 2000-х років, бігова культура у Полтаві була взагалі не розвинена, а про міські марафони не було й мови. Тому це надзвичайно приємно, що у нас з’явились активісти та компанії, що просувають здоровий спосіб життя та заняття спортом серед полтавців.

На яку спортивну секцію віддати дитину у Полтаві?

При полтавських школах функціонує багато секцій, куди можна віддати дитину: хокей на траві для дівчат, гандбол, секції з футболу, волейболу та баскетболу, вільної боротьби, чирлідингу та легкої атлетики. Серед дівчаток у деяких закладах є заняття з художньої гімнастики. Спортивні секції при державних школах безкоштовні.

Скеледром

Для поціновувачів екстриму та незвичайного спорту чудовим рішенням стануть уроки скелелазіння. Федерацією скелелазіння та альпінізму у Полтаві було започатковано перший у місті скеледром. Підкорювати вершини може абсолютно кожен: вікових обмежень для цього виду спорту немає. Скелелазіння розвиває дрібну моторику рук, покращує вміння концентрувати увагу та розв’язувати складні логічні задачі, тренує швидкість реакцій. Відомо, що скелелазіння сприяє схудненню та підвищує самооцінку, тож його варто спробувати, хоча б з цікавості. 

Кінно-спортивна школа “Фаворит” у Кременчуці

0

Верхова їзда – це один із найцікавіших та досить складних видів спорту, адже він побудований на процесах взаємодії людини та тварини. Спілкування з кіньми – це не лише спорт, а й прекрасний відпочинок на свіжому повітрі, можливість перемикнутися та забути про рутинні проблеми, своєрідний релакс. Далі на ipoltavets.

Кінний спорт не має обмежень за віком, проте для дітей та підлітків він є надзвичайно корисним та завжди приносить купу вражень. А для тих, хто хоче опанувати верхову їзду на професійному рівні, у Кременчуці існує кінно-спортивна школа “Фаворит”.

Коротко про кінно-спортивну школу в Кременчуці

Кінно-спортивна школа “Фаворит” – це навчальний заклад з довгою історією. Все почалося у березні 1989 року, коли у Кременчуці об’єдналися любителі верхової їзди та вирішили зібрати клуб по інтересах. Вже через 4 роки після створення організації, кількість її учасників значно зросла, що дало можливість організувати справжню кінно-спортивну школу під назвою “Фаворит”.

У 21 столітті кінно-спортивна школа зіткнулася з багатьма проблемами й труднощами, в першу чергу – фінансовими. На утриманні закладу знаходиться 18 коней різних порід (вестфальської, тракененської, української та англійської верхової породи, а також безпородні коні), які потребують спеціальних умов та догляду. Будівля ж закладу досить стара, адже клуб з самого початку було організовано на території старої ферми. Відсутня каналізація та водопровід. Безумовно, керівництво закладу неодноразово зверталось до органів місцевого самоврядування за допомогою у фінансуванні, однак це лише спричинило скандал. У 2020 році, міський голова Кременчука заявляв пресі, що заклад отримував достатньо коштів для закупівлі кормів, водночас учні й вчителі школи запевняли, що це не так.

Та попри всі фінансові проблеми, школа продовжила навчати дітей та підлітків. Вихованці кінно-спортивна школа “Фаворит” були переможцями багатьох змагань з верхової їзди у Котельві, Сумах, Горішніх Плавнях, Черкасах, Львові, Дніпрі та Миколаєві. 

На змаганнях з конкуру у Котельві, учні “Фаворита” 3 роки підряд здобували 1 місце у “Кубку Ковпака” (з 2006 року по 2008 рік). Не відставали у перемогах і викладачі школи.

У чому полягає користь верхової їзди?

Заняття у кінно-спортивній школі можуть добре вплинути на дитину, адже вони не сприяють фізичному розвитку, а й попереджують стрес. Перше, чому тренери навчають дитину – це техніка посадки на коні. Якщо дитина добре опановує цю навичку, то у неї формується правильна постава. Чим більше учень тренується, тим краще навичка закріплюється, відповідно ризик отримати викривлення хребта, яким страждають більшість школярів знижується. Викладачі зауважують, що формування у дитини правильної постави відбувається лише за умови регулярних занять – в середньому 2-3 рази на тиждень.

Заняття з верхової їзди корисно впливають на зміцнення опорно-рухової системи, а також тренують вестибулярний апарат і адаптивні можливості у стресових умовах. Дитина навчається концентруватись на рухах, швидко реагувати на дії тварини. До того ж спілкування з конями позитивно впливає на нервову систему та ментальне здоров’я загалом. Недарма в Україні та світі практикують іпотерапію – метод відновлення пацієнтів після фізичних, або психічних розладів за допомогою спілкування з конями. 

Іпотерапія у “Фавориті”

Починаючи з 2003 року викладачі “Фаворита” працювали з дітками, що мають ДЦП, порушення психомоторного розвитку та травми хребта. У 2018 році почали проводити спеціальні заходи для дітей із Донецької області, де юні відвідувачі мали змогу поспілкуватися з тваринами та спробувати свої сили у верховій їзді.

“Running club Poltava” – спортивна ініціатива для полтавців

0

У 21 столітті, коли значно зросла кількість професій, які передбачають віддалену роботу вдома, а більшу частину населення захопила пристрасть до гаджетів і фастфуду, підтримувати гарну форму стало складніше. Попри це, за останні роки у Полтаві з’явилося багато нових можливостей займатися спортом: відкрилися спортивні зали, фітнес-клуби, танцювальні гуртки та басейни, завдяки яким кожен полтавець може подбати про своє здоров’я. Звісно ж, якщо він сам цього бажає. Далі на ipoltavets.

Справжньою подією для містян стало запровадження бігових півмарафонів від компаній “Нова пошта” та “New Run”, але вони традиційно проводяться 1-2 рази на рік, що звісно не підходить для нетренованих людей. Все це сприяло утворенню у Полтаві нової громадської організації – “Running club Poltava”, який було створено любителями бігу у 2016 році.

Коротко про “Running club Poltava”

Громадська організація “Running club Poltava” була утворена невеликим колом друзів, які любили спорт та періодично проводили спільні пробіжки. У 2016 році учасники клубу вирішили взяти участь у 30-денному благодійному марафоні “Біжу заради дітей”, який став для них першим вагомим здобутком – тоді спортсмени-любителі встановили рекорд в Україні за щоденне подолання півмарафонської дистанції (21, 097 км) протягом місяця. Саме тоді про клуб дізналися не лише полтавці, а й спортсмени з усієї України.

З того часу, “Running club Poltava” регулярно організовує забіги на різні дистанції, проводить заняття з учасниками клубу, що включають вивчення різних видів бігу, загальну фізичну підготовку, а також практики з йоги. Діяльність “Running club Poltava” спрямована на покращення громадського здоров’я, залучення містян до спортивних змагань і підтримки здорового способу життя. 

Стати членом “Running club Poltava” може кожен, не залежно від початкового рівня фізичної підготовки та віку. Кожен учасник отримує спеціальну клубну картку. Для того, щоб не втратити членство, необхідно регулярно відвідувати спільні пробіжки та тренування. Члени “Running club Poltava” мають власну спортивну форму у біло-зелених кольорах – це відповідає кольорам символіки клубу, а також прапору Полтави.

Варто відзначити, що у 2023 до спортивного клубу входило близько 100 учасників.

Офіційні старти

Інструкторами клубу було розроблено декілька бігових маршрутів, які досить швидко знайшли своїх прихильників. Перший забіг учасники “Running club Poltava” провели у липні 2017 року. Стартували з Прирічкового парку на дистанцію довжиною 5 км. Враховуючи місце проведення заходу, даний забіг охрестили під назвою “Прирічковий крос”. Того ж року, у вересні, вперше пройшов нічний забіг під назвою “Полтавська ніч” (до речі, єдиний такий у Полтаві). Він мав шалений успіх серед містян: атмосфера нічного міста, біг у налобних ліхтариках, виступ музикантів, вогняне шоу – подія пройшла настільки яскраво, що наступного дня біговий клуб поповнився значною кількістю нових членів, а забіг почали проводити щороку.

У 2018 році організацією “Running club Poltava” було проведено забіг “Ltava Run Racing”, який відрізнився наявністю окремого старту для дітей. Таким чином, клуб розширив свої можливості та почав залучатись до фізичного виховання дитячого населення.

У 2019 році на День Незалежності України вперше провели “Забіг у вишиванках”, спрямований на підтримку українських національних традицій та української культури. Забіг відбувався у парку “Перемога”. Учасники у національному вбранні бігли дистанцію 3 км.

Крім цього, учасники клубу постійно розробляють власні маршрути по місту та його околицях.

Бігові півмарафони від “Нової пошти” та “New Run” у Полтаві

0

Новий етап у спортивному житті Полтави започаткувала організація “New Run”, сумісно з компанією “Нова пошта”. У далекому 2016 році вони започаткували проведення бігових півмарафонів у Полтаві та інших містах України, що значно вплинуло на зацікавленість українців до спорту та подібних змагань. В період з 2016 року по 2023 рік компанії провели близько 60 півмарафонів, в яких брали участь понад 70 тисяч осіб. Далі на ipoltavets.

Після початку повномасштабного вторгнення у 2022 році заплановані забіги були скасовані, однак вже у 2023 році традицію півмарафонів відновили, а їх метою стало не лише оздоровлення населення, а й збір коштів на підтримку Збройних сил України.

Популяризація бігового руху

Кооперація між компаніями “Нова пошта” і “New Run” виникла саме у Полтаві. Як розповідав генеральний директор компанії “New Run” Максим Кривенко, його надзвичайно хвилювала відсутність бігової культури у рідній Полтаві – до 2016 року спортом у місті займались одиниці. Тому досить швидко виникла ідея провести біговий півмарафон, який би об’єднав полтавців та гостей міста, мотивував їх на нові досягнення та показав важливість спорту для здоров’я. Для цього Максим Кривенко залучився підтримкою полтавської компанії з експрес доставки “Нова пошта”, власники якої зацікавились такою ініціативою. Так утворився новий тандем, що став початком десятків півмарафонів, проведених спочатку у Полтаві, а пізніше – у Києві, Сумах, Чернігові, Черкасах, Львові тощо. 

“Нова пошта” позиціює свою участь у популяризації бігового руху у контексті власної стратегії розвитку компанії, порівнюючи біг зі своїм прагненням досягати нових успіхів та швидко надавати послуги з доставки. Бренд-амбасадоркою “New Run” стала Інна Поперешнюк – співзасновниця “Нової пошти”, громадська діячка та одна із найуспішніших жінок України за версіями журналів “Фокус” (2016 рік) та “Новий час” (2019 рік).

Особливості проведення бігових півмарафонів

Перший забіг у Полтаві налічував менше ніж 2 тисячі учасників, проте у 2023 році кількість учасників зросла в рази. У мирний час у забігах брали участь не лише місцеві жителі – приїздило багато учасників з інших міст, і навіть країн. Вже у 2017 році для участі у забігу до Полтави приїхала зіркова телеведуча Марічка Падалко – вона виборола почесну бронзу серед учасниць своєї вікової категорії.

Перед кожним забігом всі охочі проходять онлайн-реєстрацію – це необхідно, щоб розуміти приблизну кількість учасників, підготувати наліпки та розрахувати тривалість проведення заходу. 

У Полтаві з нагоди проведення спортивних змагань, зазвичай, перекривають дорожньо-транспортний рух на центральних вулицях.

Усі учасники обирають дистанцію, яку хочуть подолати: півмарафон на 21,0975 км, 10 км та 5 км. Для новачків можна обрати дистанцію в 1 км – “Твій перший кілометр”. Чоловіки біжать окремо, жінки – окремо. 

Проте можлива і командна участь – естафети на 21,0975 км і 5 км (“Командна п’ятірка”).

Особливість спортивних забігів від “New Run” та “Нової пошти” полягає у відсутності вікових обмежень, тому на змаганнях можна побачити не лише молодь, а й людей середнього і старшого віку. Окремі короткі дистанції створено для дітей? На 500 м і на 100 м. Це чудова можливість привчати малечу до фізичної культури з самого дитинства.

Важливу роль у проведенні всього забігу відіграють волонтери – вони направляють учасників та надають їм необхідну допомогу. Не обходиться жоден півмарафон і без уболівальників – їх, зазвичай, у 2-3 рази більше, аніж учасників, і всі вони створюють специфічну атмосферу заходу. Про всяк випадок на забігах чергують карети швидкої допомоги. 

Герб Полтави – під крилом Меркурія

0

У 1993 році депутати міської ради Полтави уважно розглянули варіанти, запропоновані учасниками конкурсу на найкращий геральдичний малюнок, та остаточно вирішили, яким має бути сучасний герб міста. Далі на ipoltavets.

Зірки не прості, а золоті

Отже, якій сенс закладено у символіці герба? Основа емблеми – військовий щит, форма якого скопійована із зображення з печатки Полтавського міського магістрату XVIII століття. Колір щита – пурпуровий, він й малиновий. Здавалося б, нічого особливого. Однак якщо поринути у глибини геральдики, то можна легко дізнатися, що пурпуровий колір в історії співвідноситься з планетою Меркурій. Цей космічний об’єкт має ім’я античного бога торгівлі та комерції. Меркурій був, за міфами, дуже розумний, швидкий та щасливий. Його ще називали “крилатим вісником вищих сил”. Що ж, бути під заступництвом такого супермена непогано.

А що ще приховується у пурпуровому кольорі? Відомо, що цей приємний для очей відтинок символізує гідність, щедрість та благочестя! Саме таке забарвлення бойових прапорів було у запорізького війська.

У центрі пурпурного щита намальовано золотий лук. Тятива його красномовно натягнута, а стріла без жодних сумнівів готова вразити ворога. Втім, наконечник спрямований вістрям вниз – і це означає, що зброя потрібна не для агресії, тобто нападу, а для захисту мирних людей. Як то кажуть, хто з мечем до нас прийде, тією стрілою в око й отримає.

Навколо військових атрибутів художник намалював золоті зірки. І вони символізують чотири сторони світу: Північ, Південь та інші. А ще релігійні люди за старих часів були впевнені, що кожну людську душу охороняє своя небесна зірка, а отже такий малюнок можна вважати оберегом, але не лише однієї людини, але, можливо, і всього міста. Доречно згадати, що променисті зірки були невіддільним атрибутом на бойових козацьких прапорах або сімейних гербах гетьманів. І як виявляється, не дарма!

Та й зірки ж не прості, а золоті! І цей дорогоцінний метал, як розповідали середньовічні алхіміки, зародився на Сонці і впав з метеоритним дощем на Землю. Вірити чи ні древнім мудрецям, спитаємо потім в астрономів. Однак точно можна сказати, що протягом століть люди бачили в золотому, сонячному кольорі могутність, багатство, вірність, милосердя і справедливість.

Фото із сайту rada-poltava.gov.ua.

Вінчає композицію напис “Полтава” стилізованим старослов’янським шрифтом, причому буква “Т” зображена у вигляді геральдичного хреста, який отіняє собою герб. Фото із сайту rada-poltava.gov.ua.

Символ житниці

Потрібно зауважити, що за кілька століть герб Полтави неодноразово змінювався. Одна з емблем міста з’явилася ще початку 1646 року. У польському гербовнику розказано про такий малюнок: “На срібному щиті лук, напружений зі стрілою, що пронизує серце з трьома поперечками”.

У 1803 році на міській емблемі з’явився інший щит – розділений на чотири частини намальованими трикутниками. У верхній частині розташували перехрещені шпаги. У правій – як не дивно, намальовано пальму. Ну а в нижній, на блакитному полі, наче на морській гладіні, височить цегляна піраміда, на якій відпочиває змія з власним хвостом у роті. Деякі історики вважають, що така змія символізує вічну пам’ять загиблих воїнів.

Фото із сайту wikipedia.org

У 1859 році відомий нумізмат і геральдист Бернгард Кене запропонував герб міста, який, втім, не був використаний. Щит на цій емблемі “зроблений” із золота. А трикутна піраміда “викладена” із чорної цегли. Змія тут “прикинулася” витонченим золотим намистом, а верхню частину герба увінчує кам’яна корона. Не забув автор малюнка, що Полтава – відома хлібна житниця України, та зобразив цей факт, намалювавши два стиглих колоски, що перев’язані червоною стрічкою.

З давніх-давен геральдисти вважають, що в гербі втілено не лише символічне відображення історії, а й доля людей, душа міста. Емблема нібито здатна виявити тонкий, невидимий, метафізичний світ, з яким пов’язане кожне земне місто.

Герб міста у XVII столітті. Фото із сайту wikipedia.org

Скіфи – нащадки Зевса, вампіри та ювеліри

0

“Народ їх – молодший за всіх. А стався він таким чином. Першим жителем цієї ще безлюдної тоді країни була людина на ім’я Таргітай. Батьками його, як кажуть скіфи, були Зевс і дочка річки Борисфена”, – розповідав античний історик Геродот про легендарних кочівників скіфів. Далі на  ipoltavets.

Рушник робили зі скальпа

Ці дикі, непокірні та жорстокі люди жили на величезній території. За шість століть вони зуміли заселити землі Європи від Чорного моря до Балтики та до Уральських гір. Наблизилися навіть до Китаю! Але все ж таки безповоротно згинули під натиском готів у четвертому столітті нашої ери.

Їх назвали скіфами, що означає “лучники”, “стрілки”. І не дарма! Стародавні кочівники заслужено визнані вельми войовничим народом, а найгрізнішою їхньою зброєю був лук. Боєць потрапляв у ціль на відстані 70 метрів, причому часто пронизував око людині. Або ж використав наконечники стріл із колючками, які розривали рану на тілі супротивника. Ну а якщо стрілець також змащував стрілу зміїною отрутою, то у ворога і зовсім не було шансів вижити.

Відомі ще більш бузувірські звичаї. З повалених ворогів скіфи зрізали скальп і… витирали їм брудні руки, наче рушником! Або ж шили одяг із кількох скальпів. А здерта цілком шкіра правої руки ставала сагайдаком для стріл. Крім того, скіфські воїни були справжніми вампірами – пили кров вбитих ворогів.

В. Васнєцов “Бій скіфів зі слов’янами”. Фото із сайту wikipedia.org

Дуже полюбляли золото

Втім, скіфи були не лише безжальними варварами, а й талановитими ювелірами. Про скіфське золото знають у всьому світі. Буйні кочівники примудрилися робити витвори мистецтва з дорогоцінного металу. Вони дуже любили золото та прикрашали їм і одяг, і зброю та побутові предмети. Відблиски сонця виблискували на шоломах і панцирах, на намисто і навіть на кінних збруях.

Крім того, майстри створили “звірячий стиль”, завдяки якому скіфські вироби легко впізнавані. Витончені фігури левів, орлів, вовків, оленів чи інших тварин розташовані в композиції боком, але голова завжди повернена убік, ніби звірятко зустрічає поглядом кожного, хто подивиться на неї.

Ну і звичайно, золото вдосталь ховалося разом зі скіфськими вельможами в могильних курганах. Неодмінно виникає запитання: звідки кочівники мали стільки дорогоцінного металу? Деякі дослідники вважають, що скіфи витягували золото з родовищ Північного Причорномор’я, а точніше, вони просто промивали донні відкладення водойм.

“Голосно волають від задоволення”

У цивілізації скіфів була своєрідна медицина. Наприклад, практикувався метод кровопускання. Знаменитий лікар Гіппократ зауважував: “Коли почнуть хворіти, то відкривають обидві вени за вухами, і коли кров спливе, то внаслідок слабкості охоплюються сном і засинають”. Однак досі невідомо, при яких хворобах призначається таке лікування.

Натомість відомо, що скіфи вживали марихуану. Коли вчені знайшли череп одного скіфа, то виявили, що ця частина скелета просвердлена з трьох сторін. А поряд з черепом лежала марихуана, яку дбайливі родичі залишили в могилі, щоб полегшити головний біль у потойбіччя.

А ось, що писав з цього приводу Геродот: “У Скіфській землі виростає коноплі – рослина, дуже схожа на льон, але набагато товстіша і більша. Взявши це конопляне насіння, скіфи підлазять під повстяну юрту і потім кидають його на розпечене каміння. Від цього піднімається такий сильний дим і пара, що ніяка еллінська парова лазня не зрівняється з такою лазнею. Насолоджуючись нею, скіфи голосно волають від задоволення”.

Західне зміцнення Більського городища. Фото із сайту bilsk.com.ua

Більше за Вавилон

Скіфи залишили сліди не лише Євразією, а й на Полтавщині. Країну, що розташувалася в лісостеповому регіоні Східної Європи, в давнину називали Скіфією. Відомостей про життя населення Скіфії небагато, і переважно розповідається про скіфів, які підтримували зв’язки з античними містами. Так от, у центрі лісостепової Скіфії, на межі VIII–VII століть до нашої ери, з’явилося велике поселення, залишки якого зараз називаються Більським городищем. Ця пам’ятка знаходиться неподалік села Більськ Полтавської області, між річками Ворскла та Суха Грунь.

Більське городище – найбільше у Східній Європі. Його площа приблизно п’ять тисяч гектарів, що більше, ніж територія таких мегаполісів давнини, як Вавилон та Помпея. А загальна довжина стін – майже 40 кілометрів!

Є гіпотеза, що Більське городище могло бути скіфською столицею Гелоном, згаданою істориком Геродотом. Якщо Більське городище справді притулок скіфів, то, ймовірно, місце всередині валів було зайняте житлом кочівників – юртами.

Деякі жителі займалися землеробством, але більшість містян видобувало та обробляло залізо. Вся річ у тім, що в заплаві річки Ворскли можна було легко і весело викопувати болотяну руду, тобто бурий залізняк, а вугілля для ковальських горнів поселенці отримували, коли палили деревину навколишніх лісів.

Релігійні людожери

Про цей дивовижний мегаполіс, який шумів на території сьогоднішньої Полтавщини, розповідають і сучасні дослідники. Припускають, що у Більському городищі мешкали різні етнічні групи – будини, борисфеніти (“скіфи-орачі”), кочівники гелони (одне зі скіфських племен). Археолог Борис Шрамко зауважував: “Більське городище слід розглядати як центр племінного союзу…”

А Геродот так описував мешканців: “Будини – плем’я велике та численне; всі вони світлоокі і руді. У їхній області збудовано дерев’яне місто; назва цього міста Гелон. Там є храми еллінських богів, прикрашені еллінською дерев’яними статуями та вівтарями. І кожні три роки вони влаштовують свята на честь Діоніса і впадають у вакхічну несамовитість. Адже гелони в давнину – це елліни, які покинули гавані… І говорять вони мовою скіфською, частково еллінською”.

Крім того, археологи визнають, що будинам було властиве культове людоїдство, тому, можливо, і народилася ще одна назва – андрофаги. Втім, мешканці Більського городища були людьми релігійними – у їхніх оселях знайдено залишки домашніх вівтарів. Та й розміри громадських храмів та святилищ вражають, довжина одного з них – близько 260 метрів. До того ж, скіфами зведені численні жертовники, а у викопаних біля них ямах було виявлено останки пожертвувань.

Резиденція царя та ласий шматок

Скіфське городище було збудовано на високому плато, що непогано для оборони. Особливо крутий схил правого берега веде від валів до низини Ворскли. Навіть сучасний автомобіль не завжди долає петлі асфальтової дороги, що сходить від річки до села.

Висота фортечних стін Гелона – близько чотирьох метрів, а перед стіною скіфи викопали рів, ширина та глибина якого була майже 6 метрів. Під час нападу ворогів захисники міста могли непомітно пересуватися дном рову і несподівано контратакувати ворога.

Вчені припускають, що на території Більського городища неодноразово базувалося військо кочівників із воєначальником-царем. За наказом правителя, руками воїнів, за допомогою цивільного населення і рабів було збудовано стіни та зведено вали. А це означає, що скіфське військо могло залишатися тут тривалий час. Адже будівництво відбувалося не в один етап, а під час епізодичних стоянок армії протягом кількох років.

Отже, Більське городище на території Полтавської області – це не тільки величезне торжище, що розкинулося на перехресті торгових шляхів Скіфії, а й резиденція скіфського царя з його солдатами. Такі тривалі зупинки кочівники влаштовували, наприклад, під час перерв між набігами та взимку.

Але ні стіни, ні місце розташування не змогли захистити Гелон. Дослідники експедиції Шрамко довели, що наприкінці VI століття до нашої ери городище було спалено. Це повністю підтверджує розповідь Геродота про те, що у 512 році до нашої ери перси зайняли та спалили місто Гелон. Напад загарбників на головне місто Північної Скіфії, яке славилося торгівлею та багатством, було неминуче, адже Гелон здавався спокусливо ласим шматком. І звичайно, він зацікавив персів, що нишпорили в пошуках видобутку.

Втім, після розгрому персами древній мегаполіс відновили і він проіснував до III століття до нашої ери. Як і чому він загинув, достеменно невідомо. Вивчення Більського городища продовжується.

Посаг мертвої нареченої

Скіфи, які жили на території Полтавщини, неодноразово привертали увагу археологів. І вчені часто знаходять тут цікаві артефакти, пов’язані з цим таємничим народом. Наприклад, у 2016 році дослідники відкопали 30 виробів із золота, серед яких – жіночі ювелірні прикраси, фігурки тварин, побутові предмети. Археологи були здивовані, що такий цінний скарб у кургані не був викрадений, тоді як багато поховань вже пограбували.

А у 2019 році у похоронній ямі виявили останки скіфської дівчини – тазові кістки, зуби та розбитий череп. У тій же могилі лежали речі, які батьки покійниці приготували, мабуть, для використання у потойбічному світі – керамічний посуд, бронзове дзеркало, бурштинові та кришталеві намисто, золоті сережки. А на руці скіфської нареченої красувався мініатюрний браслет, дівчина була худорлявою, маленького зросту, вірогідно, підлітком.

Одного разу стародавню могилу знайшли зовсім не археологи, а… співробітники автодорожньої служби. Сталося це під час будівництва автомагістралі Дніпро-Решетилівка у Полтавській області – робітники натрапили на курган, де лежали, як потім з’ясувалося, скіфський вельможа та його слуга, похований, ймовірно, зі своїм паном “за компанію”.

З 2005 року на території легендарного міста Гелон розташували історико–культурний заповідник “Більськ” та організовують щорічний фестиваль “Гелон-фест”. Це яскраве дійство ніби переносить сучасних людей у давній та дикий світ, адже свято традиційно починається з театралізованих реконструкцій скіфських баталій та обрядів. Ну і звичайно, тут звучать фолк-рок, пісні бардів і навіть класична музика.

Також функціонує школа археології, учні якої можуть брати участь у справжніх розкопках, торкнутися таємниць скіфських часів. “Раніше це була лише практика для студентів. Нині вона виросла до міжнародного археологічного проєкту. Раніше ми збиралися в археологічні експедиції. Робили це за покликом серця. Після таких зустрічей всі залишалися друзями. Кожна школа – це навчання, але головне – це спілкування та нові враження”, ­– сказав директор Полтавського краєзнавчого музею Олександр Супруненко.

Доторкнутися до таємниць скіфів. Фото із сайту bilsk.com.ua 

Скандинавська ходьба – “беремо ноги до рук”

0

Скандинавська ходьба, вона ж ходьба з палицями, зародилася ще за давніх часів, коли пастухи, паломники та інші мандрівники використовували тростини як підмогу під час тривалих переходів. Далі на ipoltavets.

Лижники на траві

У ХХ столітті професійні лижники Фінляндії здогадалися використовувати лижні палиці навіть коли тренувалися влітку. За допомогою цих нехитрих пристроїв скандинавські спортсмени імітували пересування на лижах. Трохи пізніше, 1966 року, фінська вчителька Леєна Яаскеляйнен зрозуміла, що інтенсивні прогулянки з тростинами в руках будуть дуже корисними і для звичайних школярів. Адже за допомогою такої ходьби можна одночасно тренувати ноги і руки. І з того часу скандинавські дітлахи почали освоювати незвичайні вправи під час уроків фізкультури.

Але на цьому популяризація скандинавської ходьби не закінчилась. 5 січня 1987 року директор Асоціації оздоровчого спорту та активного відпочинку Фінляндії Туомо Янтунен на стадіоні в Гельсінкі організував перший публічний забіг з лижними палицями, в якому взяли участь усі охочі городяни.

У 1997 році стали робити спеціальні палиці для північної ходьби – nordic walker, що можна перекласти з англійської як “нордичний ходок” або “північний пішохід”. Головна відмінність nordic walker від лижних палиць – це гумовий наконечник, так званий “чобіток” на кінці тростини, який забезпечує зчеплення з асфальтом або землею, і злегка амортизує, тобто пом’якшує удари палиці на тверду поверхню.

З того часу шанувальників скандинавської ходьби у різних країнах ставало дедалі більше. На початку 2000-х років “нордичних пішоходів” було близько двох мільйонів, а до кінця 2010 року – вже 10 мільйонів! І не дивно, адже скандинавська ходьба визнана ефективним та безпечним видом фізичної активності. Вона покращує роботу серця та легень, зміцнює м’язи, усуває надмірну вагу тіла та підвищує витривалість.

І для старих, і для молодих

Справжніми патиками-рятівниками стають nordic walker для людей похилого віку. Адже людям у такому віці бігати вже нелегко, а фізична активність все ж таки необхідна, і скандинавська ходьба стала оптимальним способом тренування. У Полтаві з липня минулого року діє проєкт “Скандинавський ритм”. Мета організаторів – надихнути та підтримати людей старшого покоління, які хочуть зберегти здоров’я та бадьорість тіла.

Засновники проєкту проводять безкоштовні тренування зі скандинавської ходьби – два заняття на тиждень протягом трьох місяців. Цікаво, що учасників цих корисних для здоров’я заходів забезпечують необхідним спорядженням, інструктують та відкривають для них не тільки безпечні, а й цікаві маршрути історичними місцями регіону.

Ще одним популярним тренером зі скандинавської ходьби у Полтаві став фізіотерапевт Сергій Постернак, пише інтернет-видання “Рубрика” (rubryka.com). Він і раніше любив дуже активний спосіб життя, віддавав перевагу бігу та альпінізму, а ходьбою з палицями зацікавився, коли працював у Європі. З того часу захоплюється цим спортом вже 10 років і навіть заснував клуб Nording walking Poltava, учасники якого проводять тренування в центрі міста.

Все починалося з індивідуальних занять, а потім «лижниками без лиж» зацікавилося багато городян. Запитували, чи можна приєднатися, де придбати палиці, як правильно виконувати вправи. Так у Полтаві з’явився клуб любителів нордичної ходьби.

Багато людей приходять з дітьми, адже довжину сучасних палиць можна регулювати, підбираючи оптимальний розмір для будь-якого зросту. Якщо у когось немає інвентарю – тренера дадуть та покажуть, як правильно ним користуватися. Сергій Постернак стверджує, що після тестового заняття залишаються 90 відсотків учасників. «Це лавину вже не зупинити – приєднуйтесь і ви!» – закликає відомий тренер.

Молодь теж любить «брати ноги до рук». Нещодавно Постернак організував майстер-клас для студентів Полтавського державного медичного університету. Майбутні медики освоїли техніку пересування з палицями та на власному досвіді переконалися, що скандинавська ходьба корисна для здоров’я.

Учасники проєкту “Скандинавський ритм”. Фото із сайту irm.rada-poltava.gov.ua

Після травми стала призером

На Полтавщині є й ті, хто бере участь у всеукраїнських та міжнародних змаганнях. Нещодавно у Варшаві відбувся чемпіонат Європи зі скандинавської ходьби, за призи боролися понад 700 учасників з 10 країн. Україна у цьому заході взяла участь уперше, передає видання “Кременчуцький телеграф” (telegraf.in.ua).

Національна збірна складалася із 35 спортсменів, серед яких – кременчуцька легкоатлетка Тетяна Рагозіна. Зі скандинавською ходьбою жінка познайомилась нещодавно. Цей спорт вона колись вважала несерйозним, порівняно з легкою атлетикою, якою Тетяна займалася професійно. Потім її життя змінилося…

“Після травми вирішила ходити. За вдачею я спортсменка – треба ходити, хотілося перемагати”, – згадувала Тетяна. І одного разу поїхала до Києва на українські змагання зі скандинавської ходьби. Там вона стала призером чемпіонату та зрозуміла, що це “не просто прогулянка, а справжній вид спорту”.

Трохи згодом приятельки Тетяни зі Львова запросили жінку взяти участь у чемпіонаті Європи, бо в українській команді не вистачало людини. Тож Тетяна потрапила до складу національної збірної. І на чемпіонаті Європи спортсменка посіла перше місце у складі жіночої команди. Можливо, саме скандинавська ходьба допомогла жінці не тільки подолати фізичні наслідки травми, а й не зупинитися на шляху до спортивного успіху.

Тетяна Рагозіна. Фото із сайту telegraf.in.ua

Чому у нас болить спина?

Бувши лікарем-реабілітологом, Сергій Постернак неодноразово спостерігав, як нордична ходьба не лише ефективно допомагає після травм його пацієнтам, а й тримає в тонусі здорових людей. “Знаю з власного досвіду, для багатьох людей актуальні проблеми постави, хребта, суглобів, – розповідав Сергій у публікації інтернет-видання “Рубрика” (rubryka.com), – адже переважає сидячий спосіб життя, багато роботи за комп’ютером, обмеженість активного руху. Це може приголомшити, але часто ми навіть ходимо неправильно, а потім дивуємося, чому у нас болить спина, чи німіють кінцівки.

Скандинавська ходьба – простий спосіб сформувати поставу, скоординувати рухи, розвантажити м’язи та хребет. Для цього не треба надзвичайного зусилля чи мільйонних вкладень. Дві години часу, мінімум інвентарю, професійний інструктор, і, звичайно ж, власне бажання”.

Крім того, полтавський тренер вважає, що північна ходьба ефективніша за їзду на велосипеді або бігу. З тростинами рухатися набагато комфортніше. До того ж, практично унеможливлюється травмування під час тренування. При такій ходьбі в роботу включаються 90 відсотків організму – не тільки м’язи ніг, а й грудний відділ, хребет, руки та плечі, які зазвичай “затиснуті”.

З п’яти на носок

Як правильно крокувати з палицями? Деякі фахівці рекомендують таку техніку: під час руху працюють у протифазні руки та ноги, попереду чи ззаду знаходяться різнойменна рука і нога. Тобто, коли ви відштовхуєтеся лівою рукою, тоді відбувається поштовх правою ногою, і навпаки. Не розсовуйте стопи убік — тримайте їх паралельно один одному. З кожним кроком перекочуйте стопу з п’яти на носок. Крім того, нехай нога буде трохи зігнута в коліні, це полегшить навантаження на суглоб. Спину слід тримати прямо, а плечі розправлені.

Починати заняття радять навесні, коли потеплішає і є час адаптації організму, щоб і восени вам було комфортно. Влітку не тренуйтеся у спекотний полудень, а взимку – при сильних морозах. Початківці та літні пішоходи можуть займатися 2-3 рази на тиждень по 30-40 хвилин. І зрозуміло, всі вправи краще вивчати практично разом із турботливим інструктором.

Техніка скандинавської ходьби. Фото із сайту nordicpro.ru

Захист від кошмарів війни

А ось ще цікавий факт. Виявляється, полтавські тренери з північної ходи допомагають усувати страшні наслідки бойових дій. Цієї зими в модульному містечку, побудованому для внутрішньо переміщених осіб, проводяться заняття зі скандинавської ходьби. Такий вид активності не тільки підтримує фізичне здоров’я переселенців, а й допомагає боротися зі стресами та сприяє покращенню емоційного стану. Інакше кажучи, лікує душу, пошкоджену кошмарами війни.

Заняття пройшли з ініціативи організації “Інститут розвитку міста” у рамках реалізації міської цільової програми “Розвиток освіти дорослих у Полтавській міській територіальній громаді на 2021-2025 роки”, повідомляє пресслужба Полтавської міськради.

Деаератор: конструкція та області використання

0

Деаератор — це пристрій, призначений для видалення розчиненого кисню та інших газів із подавальної води перед її введенням у теплову систему. Цей пристрій є важливою складовою теплового обладнання та використовується в різних галузях для підтримання ефективності та захисту систем опалення та парогенеруючих установок.

Процес видалення кисню із води в деаераторі ґрунтується на фізичних або хімічних методах. Фізичні методи включають термічну дегазацію та вакуумну дегазацію, тоді як хімічні методи використовують хімікати, що забезпечують хімічну реакцію з киснем. Щоб замовити деаератор, варто звернутися до надійного виробника.

Особливості конструкції

Такі апарати складаються з наступних елементів:

  • Вхідний отвір для води. Деаератор має вхідний отвір для води, яка потрапляє в пристрій для подальшої обробки.
  • Відсік для розчиненого кисню. У внутрішній частині пристрою знаходиться відсік для розчиненого кисню. Тут кисень вилучається з води шляхом фізичного або хімічного процесу.
  • Вентиляційний стек. Виведення газів відбувається через вентиляційний стек, який дозволяє газам вийти з системи, залишаючи воду очищеною.
  • Вихідна труба для обробленої води. Оброблена вода виводиться через вихідну трубу для використання в тепловій системі.
  • Контрольні та вимірювальні пристрої. Деаератор може мати вбудовані пристрої для вимірювання рівня кисню та інших параметрів води, а також контроль за роботою пристрою.
  • Матеріали з високою корозійною стійкістю. Зазвичай ці апарати виготовляються з матеріалів, що мають високу корозійну стійкість, таких як нержавіюча сталь, оскільки вони будуть взаємодіяти з водою та газами.

Сфери використання

Це обладнання застосовується в таких сферах:

  • Енергетика. В енергетичній галузі деаератори використовуються в парових та гідравлічних системах для підтримки ефективності обладнання та запобігання корозії.
  • Промисловість. Великі промислові установки, які використовують теплообмін, також встановлюють такі пристрої для забезпечення якості води.
  • Суднобудування. У суднобудівній промисловості вони використовуються для забезпечення оптимальних умов роботи парових систем суден.
  • Теплові мережі. В системах теплопостачання та централізованих опалювальних системах ці пристрої допомагають уникнути проблем, пов’язаних з наявністю кисню у воді.
  • Хімічна та нафтова промисловість. Деаератори використовуються для обробки води в хімічних та нафтових виробництвах для запобігання корозії та інших проблем, пов’язаних із киснем у воді.
  • Котельні та теплові мережі. Такі апарати широко застосовуються в котельнях для забезпечення високої ефективності генерації пару та захисту обладнання від корозії.

Деаератори грають важливу роль у забезпеченні надійності та тривалості служби теплового обладнання, а також в забезпеченні ефективного використання ресурсів у різних промислових та енергетичних галузях.

.,.,.,.,. Copyright © Partial use of materials is allowed in the presence of a hyperlink to us.