Україна – це країна справді дивовижних людей. Їхній багатогранний талант знаменитий у всьому світі. А кількість по-справжньому обдарованих українців буквально вражає.
Ipoltavets розповість більше.
Спорт – це одна із сфер, у якій можна зустріти безліч талановитих уродженців України. Всі вони гідно представляють свій напрямок, і стають визнаними спортсменами.
Олег Баранник є одним із них. Він побудував успішну кар’єру футболіста. І кожна його поява на полі стає справжньою подією.
Ранні роки
Наш герой народився 20-го березня 1992-го в Семенівці Полтавської області.
Можна сміливо стверджувати, що у спорт Олега привів його хрещений Микола Заєць. Саме він прищепив хрещеникові любов до активного способу життя, зокрема до футболу.
Крім того Микола був тренером районної футбольної команди “Альян-Автодор”. Тому він часто брав маленького Олега із собою на тренування.
Перші успіхи
Протягом 2003-2008-х років наш герой входив до складу української дитячо-юнацької футбольної ліги. Там він грав у полтавській команді “Молодь”.
Після цього Олегу випала честь приєднатися до київського “Динамо” на одному із турнірів.
2009-й ознаменувався тим, що команда, в якій грав Олег, змогла стати чемпіоном.
Нова команда
Літо 2010-го “подарувало” нашому героєві унікальну можливість приєднатися до знаменитої полтавської “Ворскли”. Він одразу продемонстрував свій талант. Тому гравці та тренер були раді появі нового члена команди.
Упродовж сезону 2010-2011 Олег переважно виступав від молодіжної першості України. Тоді йому вдалося зіграти у двадцяти семи матчах. Причому в ході них він зміг забити тринадцять голів.
Дебюти
2-ге жовтня 2010-го ознаменувалося для Олега дебютом у складі української Прем’єр-ліги. Тоді відбувався виїзний матч проти луганчан.
18-го серпня 2011-того відбувся ще один дебют нашого героя. Тоді він виступив у єврокубках і грати йому довелося проти румунських спортсменів. 26-го серпня була гра у відповідь, в якій Олег також брав участь.
В результаті “Ворсклі” вдалося обіграти румунів і стати частиною групового етапу.
Успіх Олега під час цих матчів був настільки яскравим, що головним тренером його команди було дано йому обіцянку про підвищення зарплати.
Важлива подія
3-го травня 2014-го наш герой став “автором” голу під час проведення української Прем’єр-ліги. Це сталося під час виїзного матчу “Ворскли” проти запорожан.
Юнацькі збірні
Якщо повернутись до початку футбольної кар’єри Олега, то варто зазначити, що до складу української юнацької збірної до сімнадцяти років його викликали в 2008-му. Тоді планувалося проведення товариського матчу проти румунів.
Гра закінчилась із рахунком 4:0. Однак у самому матчі Олегу так і не вдалося взяти участь.
У січні 2011-го Олега запросили до юнацької збірної до дев’ятнадцяти років на час проведення навчально-тренувального збору.
Травень 2011-того ознаменувався для нього товариським матчем проти чернігівчан.
Вперше до складу української молодіжної збірної до двадцяти одного року його викликали у вересні 2011-того. Тоді ж він взяв участь у грі проти словенської команди.
Про особисте
Щодо особистого життя спортсмена, то в цій частині варто зазначити наступне.
Після розлучення з батьком Олега його мати поїхала на заробітки до Канади. Згодом жінка там і лишилася, отримавши громадянство.
Вихованням нашого героя займався його рідний дідусь, – Микола Білаш.
Дід був великим фанатом футболу і сам непогано грав. Його вважали найактивнішим учасником сільських матчів, у яких він часто брав участь.
Тому чоловік підтримував онука у його захопленні спортом. І дуже радів його успіхам, а також стрімкому розвитку кар’єри.
Фото: wikipedia