“Коли березневого світанку 1968 року я схвильовано спостерігав на мисі Кеннеді за стартом ракети, яка повинна понести корабель “Аполлон-9″ у напрямку до Місяця, я думав про українця Юрія Кондратюка, який розрахував трасу, якою мали летіти троє наших астронавтів”. – згадував один з американських учених. Далі на ipoltavets.
Військова кар’єра та чуже ім’я
В історії вітчизняної науки важко знайти більш драматичну долю, ніж життєвий і творчий шлях видатного полтавського вченого-самоука. Один із піонерів космізму та провісників космічної ери Олександр Ігнатович Шаргей багато років жив і працював під іншим іменем: Юрій Васильович Кондратюк. Під час Громадянської війни в Російській імперії йому довелося взяти чиєсь ім’я, хоча він не вчиняв жодного злочину проти народу чи країни, і ніколи не повертав своє справжнє ім’я, оскільки це був період сталінських репресій. Всесвітнє визнання ім’я Юрія Кондратюка набуло лише в період освоєння Місяця американцями.
Його батько також цікавився математикою та фізикою і навчався в Київському університеті на момент його народження. У ранньому дитинстві Юрій зацікавився книгами свого батька з цих тем і сам почав вивчати відповідні поняття у Великому політехнікумі в Петрограді на інженерному факультеті.
Юрій був призваний до лав армії під час Першої світової війни, але в цей час він розвинув і записав свої ранні ідеї щодо космічних польотів. Він залишив військову службу після російської революції в 1918 році та спробував втекти до Польщі, оскільки колишні офіцери дорадянської російської імперської армії були в списку «ворогів народу», яким загрожує арешт і ув’язнення (чи навіть гірше).
Хоча його завернули на польському кордоні, він зрештою зміг отримати підроблені документи під ім’ям, яке сьогодні більшість людей знає як «Юрій Кондратюк».
Патенти під час ув’язнення та найкраща книга про космос
Зрештою, у 1930 році він був ув’язнений як диверсант НКВД за винайдення елеватора без цвяхів. Проблема полягала не в тому, що він винайшов зерновий елеватор, а в тому, що радянський уряд знайшов привід для арешту винахідників та інших учених й інженерів.
Радянський Союз підтримував, з одного боку, науку і техніку. Але вільний обмін думками не вітався. Винахідники, такі як Кондратюк, вважалися частиною «буржуазного інтелектуального» класу, проти якого виступав комунізм. За комунізму було визнано існування двох класів — трудових мас і політичного класу; винахідники та інтелігенція були десь посередині й загрожували підривом легітимності політичної структури. Важливо пам’ятати, що в будь-якому тоталітарному суспільстві об’єктивні точки зору неприпустимі, оскільки вони можуть отруїти класову свідомість революційного соціалізму.
За цієї системи вчені або втекли, або були ув’язнені у власній версії рабського трудового табору. Таким було рішення Радянського Союзу як примирення щодо того, як інтегрувати технічний прогрес за комунізму. Це варто розуміти через слова самого Леніна: «Необхідно щадити великого вченого або крупного спеціаліста будь-якої галузі, навіть якщо він у будь-якій мірі реакціонер».
У січні 1929 р. Ю.В. Кондратюк видав (на власні кошти) головну книгу свого життя, яка мала дійти до вдячних нащадків, «Завоювання міжпланетного космосу» накладом 2000 примірників, де він представив дослідження міжпланетних польотів найкращим чином, порівняно з усією наявною на той час вітчизняною та зарубіжною літературою.
У червні 1930 року за фальшивим доносом Кондратюк разом з Горчаковим та іншими співробітниками був заарештований, звинувачений у шкідництві і засуджений до трьох років виправно-трудових таборів, а згодом засланий на місце будівництва заводу гірничого устаткування під Новосибірськом, де він працював до серпня 1932. Там встигнув навіть отримати патент і авторське свідоцтво в області гірничого устаткування. Юрій Кондратюк загинув на фронті Другої світової війни.
Міжнародна академія астронавтики рекомендувала внести ім’я Ю.В. Кондратюка до списку 78 вчених світу, поданих для включення до Міжнародної зали космічної слави. Рішенням Уряду України 21 червня 1997 року, з нагоди 100-річчя від дня народження видатного теоретика космосу, геніального інженера – винахідника та раціоналізатора, його ім’я присвоєно Полтавському державному технічному університету.
