Це був час, коли трансплантація вважалася ледь не сьомим чудом світу, а брати відповідальність за її наслідки не наважувався практично ніхто. Вороний врятував сотні життів на фронті Другої світової війни ат в мирний час в лікарнях по всій Україні. Увесь світ нині асоціює операцію з пересадки нирки з його ім’ям. Далі на ipoltavets.
Йому судилося стати медиком
Юрій Вороний народився 1895 року на Полтавщині в селі Журавка, у родині професора математики. Освіту отримав у Варшавській та Прилуцькій гімназіях. У 18 років вступив до медичного факультету Київського університету імені Святого Володимира. Під час Першої Світової Війни працював медиком перев’язувального загону. 1918 року брав участь у бою під Крутами. Після отримання медичного диплома 1921 року вступив до аспірантури кафедри хірургії під керівництвом професора М. М. Волковича, а згодом – професора Є. Г. Черняхівського. В 1926 році Юрія Вороного призначено асистентом кафедри факультетської хірургії Харківського медичного інституту під керівництвом професора В. М. Шамова. Звідси Ю. Ю. Вороний починає серію публікацій про трансплантацію яєчка і нирки.
У 1931 році за ініціативи професора В. М. Шамова створено Інститут гематології та переливання крові з філіями у різних кутках країни. Тоді ж Юрія Вороного призначають керівником Виробничого медичного інституту у Херсоні. Поряд із завідуванням кафедри топографічної анатомії і оперативної хірургії, викладацькою та повсякденною лікарською діяльністю, Юрій Вороний удосконалює методику пересадки нирки.
Як пройшла перша в світі операція з трансплантації нирки
Уперше в світі, 3 квітня 1933 року, Юрій Вороний проводить операцію з пересадки трупної нирки людині. Хоча були деякі ранні спроби ксеногенної трансплантації нирок від мавп або овець людині, а також були деякі експерименти з алотрансплантатом нирок у тварин без імуносупресії, жоден пацієнт не отримав людський алотрансплантат раніше.
Реципієнтом стала 26-річна жінка, отруєна сулемою, а донором – 60-річний чоловік, який помер за 6 годин до операції від черепно-мозкової травми. Згідно з протоколом операції, під місцевою анестезією хворій виділили стегнову артерію та вену. Після цього з серединної лапаротомії виділена трупна нирка. Після перетискання стегнових артерії та вени виконана артеріо- і венесекція. Сечовід був виведений через окремий отвір на стегні. Затискачі з судин були зняті і хірурги побачили кровонаповнення нирки, перистальтику сечівника та появу сечі. Донорська нирка продукувала до 4-5 мл сечі на годину, а на наступний день після операції виникла протеїнурія (збільшення вмісту білка в сечі. Стан хворої погіршав, на другу добу наступила смерть. Препарат цієї нирки зберігається на кафедрі патологічної анатомії Харківського національного медичного університету.
Реплантація відірваної руки
До Другої Світової Війни професор Юрій Вороний працює завідувачем кафедри хірургії Харківського стоматологічного інституту. Під час Другої Світової Війни перебував на окупованій території, працював у 12-ій лікарні на Холодній горі. У 1942 році Юрій Вороний провів унікальну операцію – реплантацію відірваної вибухом руки. В 1956 році хірург отримав від пацієнтки вдячного листа, який починався зі слів «Пишу Вашей правой рукой…».
Юрій Вороний виконує обов’язки головного уролога та травматолога Житомирської області в 1944-1950 роках. Протягом 1950-1953 років працює у відділенні експериментальної хірургії Інституту експериментальної біології і патології імені акад. О. О. Богомольця в Києві, з 1953 по 1961 роки – у Київському інституті гематології та переливання крові. Помер Юрій Вороний 1961 року, поховано його на Байковому цвинтарі в Києві.
