2 Жовтня 2022

Небезпечніше піти на війну чи народити дитину: історія пологів на Полтавщині

Related

Він забудував половину Полтави – геніальний Лев Вайнгорт

Протягом 30 повоєнних років Полтава мала одного з кращих...

Як полтавський чиновник став зачинателем нової української літератури – Іван Котляревський

Теза російської пропаганди про відсутність української нації (мова це...

Магія поза Хогвартсом чи ефект плацебо: народна медицина на Полтавщині

Значна частина народної медицини практикується на Полтавщині простими людьми....

Як полтавець заснував вищу медичну школу України: міністр УНР Оксентій Корчак-Чепурківський 

Засновником національної вищої медичної школи і медичної науки вважається,...

Share

У сучасному світі пологи майже те саме, що профілактика грипу. У нас є найкращі лікарі, які знають та можуть все. Але до такого сучасного комфорту історія акушерства пройшла довгий і тернистий шлях. Коли жінки були змушені писати передсмертні записки, кесарів розтин вважався смертельним, а баба-повитуха в суспільстві виконувала роль ледь не Ісуса Христа. Як ще кілька століть тому народжували жінки на Полтавщині – в нашому матеріалі далі на ipoltavets

Чому тисячі років тому жінки фермерів народжували важче

Пологи – це надзвичайно болісний і важкий досвід для жінки. Особливості нашої еволюції та розвитку роблять пологи більш небезпечними для нас, ніж для будь-яких інших ссавців, навіть для наших  “двоюрідних” мавп.

Люди походять від мавпоподібних істот, які ходили на чотирьох лапах. І коли ми еволюціонували, щоб ходити прямо на двох ногах, наш таз став меншим. Пізніше ми знову змінилися — наш мозок ставав все більшим і більшим. Саме таке співвідношення розмірів голови та тазу робить наші пологи такими складними та несхожими на пологи інших тварин.

Інша гіпотеза полягає в тому, що пологи ускладнилися після того, як люди почали займатися землеробством. Археологи вперше запідозрили це, коли знайшли кілька скелетів немовлят у похованнях мисливців-збирачів, але знайшли їх багато в фермерських громадах. Багата вуглеводами дієта робила фермерів нижчими та товстішими, ніж мисливці-збирачі, чиє харчування було більш поживним. Це означало, що жінки мали ще менші тази, а діти ставали товстішими в утробі матері, що ускладнювало пологи та призводило до більшої кількості смертельних випадків для матерів і немовлят.

Скульптурні зображення вагітних жінок зустрічаються в багатьох доісторичних культурах. Можливо, вважалося, що ці статуетки містили духа, який, окрім сприяння родючості, керував іншими важливими аспектами життя, такими як тварини, земля, дім чи полювання. Деякі вчені припускають, що їх носили жінки як амулети або талісмани для захисту під час вагітності та пологів.

Акушерство і народна медицина

Протягом більшої частини історії, попри те, що чоловіки-філософи та лікарі часто розповідали про вагітність і пологи, чоловіки в основному не брали участі в самих пологах. У цей час на Полтавщині чоловікам заборонялося брати участь у пологах або навіть спостерігати за ними. Замість лікарів і медсестер до жінок приходили родичі та баби-повитухи, які підтримували їх під час пологів і приймали пологи як їх навчили в сім’ї, у кожного були різні стратегії та переконання.

Знання про акушерство передавалися членами громади від покоління до покоління. Згодом на цю тему вийшли книжки. На Полтавщині була практика вчитися у бабки-повитухи. 

Якщо не брати до уваги поради досвідчених жінок, пологи, та й медицина в цілому, довгий час були чимось диким та забобонним. Жінкам казали, наприклад, не думати ні про що дивне. Вважалося, що якби вони думали про мавп, скажімо, їх діти народжувалися б волохатими.

Баба-повитуха як голова сім’ї

Пізніше з появою більш розгалуженої системи медичних закладів, якщо виникали ускладнення, викликали дільничного лікаря, який допомагав своїм медичним інструментарієм. Іноді повитухи несли дитину на хрещення, поки мати відпочивала. Вони також відігравали юридичну роль у документуванні, коли народжувалися діти та ким були батьки. Повитуха на Полтавщині грала дуже важливу роль, часто її брали хрещеною, або родичалися з нею все життя.

Повитухи знали про лікарські трави, які могли допомогти вагітним жінкам із багатьма проблемами. Вони знали, як облаштувати кімнату та покласти жінку для пологів. Якщо дитина займала неправильне положення, баби-повитухи знали, як їх повернути. Вони перевіряли положення дитини, обмацуючи живіт жінки, і перевіряли, наскільки жінка готова до пологів. Використовуючи змащені маслом руки, вони допомагали б розтягувати органи жінки перед пологами. Після народження дитини вони часто навідувались у сім’ю протягом місяця, щоб допомогти матері у таких навичках, як годування грудьми.

Повитух також іноді звинувачували в чаклунстві, якщо щось йшло не так з вагітністю. Протягом всієї історії повитухи належали до будь-якого соціального прошарку, від вищої верстви суспільства до нижчого робітничого класу. 

Всупереч зусиллям повитух, пологи були ризикованими як для матері, так і для дитини. У ще кілька століть тому на Полтавські землі кожна третя жінка помирала в дітородному віці. Це було настільки небезпечно, що молоді жінки писали заповіт, коли дізнавалися, що вагітні. Інфекція, післяпологова кровотеча, недосвідчені повитухи та ускладнені пологи були поширеними причинами смерті.

Медичні розробки та перший акушег-гінеколог з Полтавщини

У XVIII  столітті в Україні було неможливо здобути медичну освіту. Син полтавського священника Нестор Максимович Амбодик для того, щоб отримати медичну кваліфікацію їде до Страсбурзького університету і навчається на «Голіцинівській» стипендії, яку започаткувала Катерина Голіцина, що була хвора на жіночу хворобу, і хотіла вберегти інших жінок від подібних страждань. Нестор Максимович став основоположником наукового акушерства і першим створив підручник російською мовою, про особливості дітонародження та сповивання. 

На початку ХІХ століття відкривається університет в Харкові, в якому з’являється перша в Україні можливість навчання на кафедрі акушерства та гінекології. Через кілька десятків років, у Київському університеті святого Володимира відкривається аналогічна кафедра, та приклінічна школа для акушерок. Там навчалися і лікарі з Полтавщини, які поверталися на рідну землю і продовжували роботу у лікарнях. Зазначається, що силами лікарів-організаторів медичної допомоги у 50-ті роки на Полтавщині було охоплено майже усіх жінок у містах і більшу частину у селах. У кожному селі були відкриті пологові будинки, а згодом відбулося укрупнення, сільські будинки закривалися, натомість їх роботу перебирали фельдшерсько-акушерські пункти у містах, а сільська місцевість обслуговувалися у дільничних лікарнях та центральних районних.

Удосконалення методів та інструментів акушерства

Щипці були винайдені у вісімнадцятому столітті. Інструмент все ще використовується сьогодні, щоб переміщати дітей через родові шляхи, коли вони застрягли. Незабаром були реалізовані інші медичні розробки, які зробили вагітність легшою та безпечнішою. До середини-кінця дев’ятнадцятого століття почали використовувати анестетики. 

Хоча анестезія була легко адаптована медичними працівниками для інших цілей, полегшення болю під час вагітності спочатку сприймалося несхвально. У Біблії Божа кара Єві після того, як вона з’їсть заборонений плід, полягає в тому, що вона зазнає сильного болю, коли народить дітей. Тому в нашій культурі вважалося обов’язком жінки перед Богом відчувати біль під час пологів.

Лікарі розробили антисептику та гігієнічні методи, які різко зменшили смертність від хірургічних процедур. Це дозволило жінкам робити кесарів розтин без подальшої неминучої смерті від інфекції. Раніше кесарів розтин застосовувався лише в ситуаціях, коли у матері не було шансів вижити. 

До 1950-х років на Полтавщині 88% пологів відбувалися в лікарні за участю лікаря. Жінок лікували медсестри та лікарі, а під час пологів вони лежали горизонтально замість того, щоб стояти чи стояти на колінах. 

.,.,.,.