Донорська кров, її компоненти і препарати на її основі є одними з ресурсів, які сьогодні як ніколи вкрай необхідні нашій країні. Це – важлива потреба для хірургічних відділень, де виконують різного роду оперативні втручання, пологових будинків – для компенсації крововтрат породіллям, для онкологічних відділень, опікових центрів і, звичайно ж, для військових шпиталів. А ще, за даними сайту ipoltavets, донорської крові та її компонентів потребують пацієнти із захворюваннями крові, люди з певними хронічними недугами, жертви аварій, обстрілів, нещасних випадків, стихійних лих і тому подібне.
Мають у реєстрі кількасот донорів
Решетилівська центральна лікарня ніколи не стояла осторонь такого надважливого процесу як донорство. За словами заступника директора з медичної частини КНП “Решетилівська центральна лікарня Решетилівської міської ради” Сергія Варшавського, цей заклад відноситься до типу медичних установ, які обов’язково проводять забір донорської крові. Такі заходи зазвичай відбуваються в плановому порядку і в тісній співпраці з КП “Полтавська обласна станція переливання крові Полтавської обласної ради”.
У Решетилівській лікарні складено реєстр донорів. У цій базі – імена та контактні дані близько 300 мешканців громади, які виявили згоду бути потенційними донорами. Кожен черговий забір крові місцеві лікарі та їх колеги з обласного центру узгоджують заздалегідь, беручи до уваги те, скільки людей мають бажання і змогу стати донорами крові на обумовлену дату. Потому бригада з обласної станції переливання прибуває в Решетилівку, компетентно у взаємодії з місцевими колегами виконує своє завдання і в належних умовах доставляє кров до обласного центру (зокрема, застосовується спеціальний консервант, що не дає крові згорнутися, та відповідні температурні умови).
Крайній забір крові в Решетилівській центральній лікарні було проведено в лютому 2023 року. Поділитися життєво важливим ресурсом тоді зголосилися 80 людей. Було заготовлено 36 літрів крові. Наступний забір крові планується не раніше, ніж за три місяці.
Хто може поділитися життєдайною кров’ю?
Як зауважує Сергій Варшавський, донором крові може стати кожен дієздатний громадянин України, якому виповнилося 18 років (або іноземець з посвідкою на проживання), який дав на це згоду, пройшов відповідне медобстеження і не має протипоказань: тимчасових (наприклад, грип, ковід та ряд інших хвороб) чи абсолютних (приміром, захворювання крові, вірусні хвороби печінки, артеріальна гіпертензія). За 3 дні до дня кровоздачі необхідно відмовитися від вживання анальгетиків та аспірину, а ще ліків, що мають ці речовини у своєму складі, бо вони погано впливають на зсідання крові. За 48 годин до процедури не варто вживати жирну, молочну, смажену, копчену їжу, соління. Перед процедурою треба гарно виспатися, з’їсти легкий сніданок (солодкий чай чи щось дієтичне). Мінімум за годину до кровоздачі не рекомендують паління. Якщо людина, яка планувала здати кров, відчуває нездужання, від кровоздачі треба утриматися.
Після процедури донору належить хвилин 15 відпочити. У Решетилівській центральній лікарні донорів після забору крові традиційно пригощають чаєм та печивом. Якщо людина, яка здала кров, відчула запаморочення чи слабкість, вона має повідомити про це медперсонал (і в жодному разі не ігнорувати це і не сідати за кермо). Пару годин рукою, з якої брали кров, рекомендують нічого не піднімати, ближчі 12 годин варто уникати важких фізичних навантажень на весь організм, дві доби після здачі крові треба повноцінно і регулярно харчуватися та вживати не менше 2 літрів рідини на добу (рекомендують воду, соки, чай, але не алкоголь). Також 3-4 години після кровоздачі не потрібно знімати з руки пов’язку або її мочити, це допоможе уникнути синця. Наступного разу донор може здати кров після рекомендованої перерви (зазвичай через 3 місяці). Медики наголошують, що чоловікам рекомендовано здавати кров не більше 5 разів у рік, жінкам – не більше 4.
Вчені довели, що донори мають менший ніж інші люди ризик захворіти на серцево-судинні недуги (зокрема через кращий баланс холестерину). Людей, які постійно здають кров хоча б раз у півроку, рідше спіткають інфаркти та інсульти, рак легень, шлунку, гортані й прямої кишки, хвороба гемохроматоз. Донори рідше стикаються з різного роду запаленнями і їх організм краще бореться з вільними радикалами, ланцюгові реакції яких провокують різні хвороби. Донори відповідальніше за інших стежать за власним здоров’ям, а ще їм регулярно і безкоштовно роблять аналізи на гемоглобін, гепатити В і С, сифіліс та ВІЛ.
У період широкомасштабної війни кількість донорів зросла
Держава сплачує донорові близько 44 гривень одноразової виплати, також йому надається право на день відпочинку (який варто використати до найближчої відпустки чи в її рамках) та ряд інших пільг згідно закону “Про донорство крові та її компонентів”. За словами співрозмовника, в рамках однієї процедури в решетилівських донорів беруть 450 мілілітрів крові (це порівняно невеликий об’єм, бо в організмі дорослої людини – до 5,6 літрів крові).
В умовах воєнного сьогодення “банку” крові необхідні всі групи крові, які існують. Та й в мирний час медики завжди намагалися забезпечувати наповнення резервів для усіх груп. У період широкомасштабної війни кількість людей, які хочуть поділитися донорською кров’ю, суттєво зросла, як і потреба в крові та її препаратах. Люди з патріотичних міркувань наважуються на це все частіше й легше відкидають усі вагання. Приріст нових донорів помітний і в Решетилівській громаді. Люди нерідко дзвонять до медзакладу (особливо після масованих атак ворога в регіонах, у яких страждає населення, після нещасних випадків і т.п.) та пропонують свою кров.
МОЗ спростовує міфи про донорство
“Нині забір донорської крові прирівнюється до трансплантації. Тому до цього процесу є жорсткі вимоги: починаючи від процедури відбору донорів і взяття крові, до її трансплантації, зберігання і застосування”, – говорить Сергій Варшавський.
Тому і в Міністерстві охорони здоров’я України наголошують, що ці обставини вщент розбивають різні необгрунтовані міфи про донорство. Так, у МОЗ запевняють, що донорство крові – процедура абсолютно безпечна і життєво необхідна. Для забору крові у наших медзакладах застосовують одноразові стерильні системи, окремі для кожного донора.
Донорську кров здають мільйони громадян світу і для багатьох донорство є особистим покликом гуманності і звичною процедурою. В Україні завжди є потреба в різних групах крові, а не лише в рідкісних її видах. Якщо донор здає кров не для негайного переливання конкретному реципієнту, то вона надійде в загальний “банк” крові. І таким чином кров донора з Решетилівки може врятувати людину в будь-якому регіоні нашої країни. Крові нерідкісних груп теж потрібно багато, бо людей, які її потребують, також чимало. Та й громадян, які можуть і хочуть поділитися кров’ю, на жаль, відносно невелика кількість (з можливих 60% на планеті це приблизно роблять 5%).
У МОЗ переконують, що донорство – це не боляче, не довго і не страшно. Бо найнеприємніше в цій процедурі – хіба що миттєвий укол, а забір взагалі триває близько 10 хвилин. Він проводиться контрольовано в передбаченому об’ємі і не призводить до погіршення здоров’я донора. Адже організм людини нормально і навіть позитивно “відгукується” на цю процедуру та має біологічно швидку реакцію відновлення крові. Держава надає донорську кров безкоштовно для військових, внутрішньо переміщених осіб та ряду інших категорій громадян, які її потребують.
