Гоголеве — село Шишацького району, засноване як козацький хутір у 18 столітті. Здавалося, не вирізняється з-поміж інших, мальовниче, з роботящим людьми та козацьким духом. Однак у 1809 році йому судилося стати відомим на увесь світ. Тут, повідомляє сайт ipoltavets.com, народився відомий письменник та містифікатор Микола Васильович Гоголь.
Рід Миколи Гоголя
Історія села починається з 19 хат посполитих, що були у володіннях бунчукового товариша Семена Лизогуба. У 1781 році він віддає частину маєтків разом з хутром дочці Тетяні Лизогуб. Чоловіком жінки був Панас Гоголь-Яновський. У цей час поселення налічувало 144 жителі. І саме тут, на хуторі, який носив назву Купчинський, у них народився син Василь Панасович Гоголь-Яновський, якому судилося стати батьком всесвітньо відомого письменника Миколи Гоголя. Згодом від їхнього прізвища село почало носити назву Яновщина, пізніше перейменоване на Василівку від імені Василя Панасовича.
У Василівці минули дитячі роки Миколи Васильовича Гоголя. Народився він у містечку Великі Сорочинці 20 березня в будинку відомого лікаря Михайла Трохимовського. Через 6 тижнів, після хрещення немовляти у Сорочинській Спасо-Преображенській церкві мати з Миколою повернулася до Василівки.
У дитячі роки Гоголь з батьками не раз бував у Кибинцях, Великій Обухівці, Диканьці. Враження від цих візитів згодом стануть окрасою найвідоміших його творів.
У 1818 Гоголь почав навчатися у Полтавському повітовому училищі, після його закінчення отримував освіту на дому в полтавського вчителя Григорія Сорочинського. А у 1828 році по закінченню Ніжинської гімназії вищих наук виїхав з Василівки до Петербурга. У 1832 провів у Василівці три літні місяці. Періодично навідувався до рідних місць у різні роки. У 1851 році пробув кілька днів у Великий Обухівці, їздив до Полтави в опікунську раду, де владнав питання про борги матері.
Гоголеве у художніх згадках
Гоголь постійно листувався з матір’ю, яка мешкала у Василівці. Звідси вона надсилала йому численні матеріали про народні повір’я, звичаї, побут, що були використані письменником у творах. 1863 році Василівка вже налічує 67 дворів та 456 мешканців. Тоді власниками маєтку були сестри Гоголя і племінник.
У 1896 році у Василівці відкрито гоголівське земське училище, попечителем якого був племінник Гоголя Микола Биков.
У 1910 році тут було 100 господарств та більше 500 жителів. Після проголошення у 1918 році радянської влади був відкритий Музей-заповідник Миколи Гоголя. У роки німецько-фашистської окупації гітлерівці вивезли на примусові роботи до Німеччини 131 жителя Янівщини, Воронянщини та Шарлаївки. Після перемоги над фашизмом у невеличкому селі став до ладу колгосп м’ясо-молочного і зерно буряківничого напряму, середня школа, фельдшерсько-акушерський пункт, аптека, дитсадок, будинок культури на 400 місць та бібліотека з близько 10 тис. одиниць збірників, відділення зв’язку та Ощадбанку.
Дослідники кажуть, що Василівку відвідував Тарас Шевченко, створив тут кілька картин. У Василівці деякий жив час жив Пантелеймон Куліш і видав збірку творів і листів Гоголя. Кілька полотен, присвячених Гоголю і Василівці, написав полтавський художник Василь Волков.
Відвідав ці місця російський письменник і журналіст Володимир Гіляровський, який видав книгу «На батьківщині Гоголя» у 1902 році.
Стало бібліографічною рідкістю видання фотографам Йосипа Хмелевського «Гоголь на родине. Альбом художественных фототипий и гелиогравюр, относящихся к памяти Н. В. Гоголя». У 1984 році тут був встановлений пам’ятник Гоголю неподалік могили батьків письменника.