2 Жовтня 2022

Після тяжкої праці на виставу Старицького : яким було культурне життя Нових Санжар ХХ століття

Related

Він забудував половину Полтави – геніальний Лев Вайнгорт

Протягом 30 повоєнних років Полтава мала одного з кращих...

Як полтавський чиновник став зачинателем нової української літератури – Іван Котляревський

Теза російської пропаганди про відсутність української нації (мова це...

Магія поза Хогвартсом чи ефект плацебо: народна медицина на Полтавщині

Значна частина народної медицини практикується на Полтавщині простими людьми....

Як полтавець заснував вищу медичну школу України: міністр УНР Оксентій Корчак-Чепурківський 

Засновником національної вищої медичної школи і медичної науки вважається,...

Share

Попри відносно невелику кількість жителів Нових Санжар, вони завжди відрізнялися високим рівнем освіченості населення та культурної організації. В ХХ столітті тут уже користувалися популярністю гуртки художньої самодіяльності та технічні гуртки. Будинок художньої самодіяльності у післявоєнний період збирав десятки охочих відвідувати хоровий, драматичний, гурток народних інструментів, танців тощо. А при будинку культури, повідомляє сайт ipoltavets.com, працював університет культури. В селищі діяла одна з найкращих на Полтавщині дитячих бібліотек, у фондах якої налічувалися 22 тис. книжок.

Музичне життя новосанжарців у ХХ столітті

 У 1954 році в нових Санжарах була відкрита музична школа, яка працює й досі. В другій половині ХХ століття там навчалася близько 300 дітей. В школі діяли відділи народних інструментів, духових інструментів, смичковий, фортепіанний, до того ж школа мала невеличкий філіал у селі Нехвороща. 

Школа має відомих на всю Україну випускників: серед них Заслужений працівник культури Геннадій Сливка, відомий бандурист Марина Заїченко, віртуозна скрипалька Олена Ковальчук, артист Дніпровського театру Іван Коваленко та багато інших. Школа почала відкривати музичні класи селах Новосанжарського району. Започаткований клас образотворчого мистецтва. 

Музичне життя в Нових Санжарах ХХ століття не обмежувалося музичною школою. У 1956 році з ініціативи В. Є. Рокитянського був створений народний самодіяльний оркестр народних інструментів. У репертуарі оркестру були українські та російські народні мелодії, в тому числі в обробці засновника колективу, а також класична музика. 1968 року — оркестр отримав статусу статус народного. Художнім керівником його був заслужений вчитель республіки М. К. Мироненко. Оркестр був активним учасником республіканського телеконкурсу “Сонячні кларнети”, багатьох оглядів і конкурсів, користувався величезною повагою та популярністю в межах Полтавської області та в усій центральній Україні.

Музейна культура Нових Санжар

У 1967 році в Нових Санжарах почав функціонувати історичний музей. Ініціатором його створення став краєзнавець І. М. Пилипенко. Історичний музей працював на громадських засадах та займав 5 кімнат. Експозиція налічувала 16 тис. екземплярів. Це були документи, фотографії, речові матеріали, які розповідали про минуле і сьогодення Нових Санжар та Новосанжарського району. 

Музей займався і продовжує діяльність в напрямку вивчення та дослідження пам’яток історії та культури краю, відродження та розвитку традиційної культури місцевості, популяризації історичної спадщини району. Працівники музею та краєзнавці збирали етнографічні, мистецькі та історичні пам’ятки і предмети побуту, залучали до роботи позаштатних працівників та ентузіастів, співпрацювали з творчими спілками та іншими організаціями і музеями. Музей досі продовжує свою наукову та просвітницьку діяльність.

Новосанжарський народний театр

Народний театр у нових Санжарах був створений на початку 20-х років ХХ століття. Творчу групу очолив професійний актор І. С.  Бернієнко-Станкевич —  народний артист УРСР, потім Д. І. Казачківський — народний артист УРСР. Не самодіяльній сцені педшколи та в райсільбуді вони поставили “Наталку Полтавку” Івана Котляревського, “Ревізор” Миколи Гоголя, “Понад Дніпром”, “Чумаки”, “Розумний і дурень”, “Суєта” Івана Карпенка-Карого, “На дні” Максима Горького, а також п’єси Миколи Островського, Михайла Старицького та Марка Кропивницького.

З новосанжарської сцени почали свій творчий шлях майбутнє народні артисти М. М. Середа та М. Л. Нікельберг.

.,.,.,.