Василь Якович Тацій є відомим українським вченим. Вибравши для себе сферу юриспруденції, він зміг зробити дуже багато на цій ниві.
Ipoltavets розповість більше.
“Не правовий” старт
Трудовий шлях відомого правознавця почався у далекому 1957-му. Тільки тоді він був далеко не юристом та не вченим.
Він обіймав посаду токаря такої організації як Полтавське паровозне депо.
Нове життя
Коли в 1963-му Тацій випустився з Харківського юридичного інституту, він почав працювати помічником прокурора.
В 1966-му Василь Якович вступив до української Національної юридичної академії імені Ярослава Мудрого. Там він закінчив аспірантуру, і почав активно підніматися кар’єрними сходами, – від старшого викладача до доцента та заступника декана. Після цього він обійняв посаду проректора і згодом став ректором.
Дисертації
1970-ий ознаменувався захистом вченим кандидатським. Вона була присвячена темі кримінальної відповідальності за злочин у вигляді комерційного посередництва.
В 1984-му Тацій зміг захистити докторську дисертацію. Ця робота висвітлювала систему та об’єкт проблематики відповідальності, що виникає за низку господарських злочинів.
Новий етап
У 1993-му вчений став на чолі української національної академії правових наук. А в 1997-му його обрали членом Національної академії наук України.
Безліч робіт
Варто зазначити, що протягом усього свого життя Тацій зміг створити понад триста п’ятдесят наукових праць. Зокрема, ми говоримо про безліч навчальних посібників, монографій, підручників. Згодом вони стали великим внеском у розвиток української юридичної науки.
Переважно роботи Тація були присвячені фундаментальним проблемам кримінального права (це : підстави, за яких виникає кримінальна відповідальність, склад злочину, об’єкт кримінально-правової охорони, злочини проти довкілля, держави та господарські злочини).
Крім цього, в своїх працях учений приділяв окрему увагу проблемам теорії держави та права (методологія правової науки, правозастосування та порівняльно-правові дослідження) та конституційному праву (ієрархія правових актів та принципи, на яких ґрунтується законотворчий процес).
Підготовка кадрів
Варто зазначити, що Василь Якович активно займався тим, що готував нові наукові кадри. І завдяки його чуйному керівництву було започатковано науковий шлях багатьох талановитих і видатних вчених-правознавців.
Голова Академії
Будучи головою Національної академії правових наук України, Василь Якович зміг досягти того, що вона перетворилася на вищу галузеву самоврядну наукову установу. Він намагався докласти максимум зусиль для того, щоб Академію було визнано не лише в Україні, а й далеко за її межами.
Наукова діяльність
Якщо говорити про наукові здобутки Василя Яковича, то варто зазначити, що велику увагу він приділив кримінально-правовим питанням.
Саме Тацію вдалося довести, що інтерес не можна відносити до складових структур суспільних відносин. Це повноцінне та самостійне явище. Проте вчений категорично заперечував самостійне існування “суспільних відносин” та “інтересу”. Він вважав, що ці категорії об’єднані нерозривним діалектичним зв’язком.
Також Василь Якович вперше зміг визначити структуру відносин системи господарювання, яка є родовим об’єктом господарських злочинів. Вчений зміг встановити їх суб’єктний склад, соціальний зв’язок та предмет.
Це призвело до того, що Тацій став автором нового загального поняття господарського злочину.
Крім усього вищезгаданого, Василь Якович активно займався розробкою теорії правової держави та її формування в Україні. Це прямо відображалось у його роботах.
Ще одним напрямком наукової діяльності Василя Яковича стала проблематика конституційного права. Вчений доводив пропозицію про двопалатний парламент.
Також він працював над вивченням засад організації законопроєктного процесу, ієрархії правових актів, а також правової природи.
Фото: rbc.ua, ukrinform.ua