Як у Полтаві розвивалася STEM-освіта: від шкільних кабінетів до сучасних навчальних лабораторій

Уявіть полтавського школяра 1980-х років: у тісному кабінеті фізики він збирає простий радіоприймач із деталей конструктора «Юний технік», а поруч на уроці хімії вчитель демонструє реакцію в колбі. Нині такий самий підліток у сучасній STEM-лабораторії програмує робота, друкує деталі на 3D-принтері чи занурюється у віртуальну реальність, розв’язуючи інженерні задачі. Далі на ipoltavets.

Розвиток STEM-освіти у Полтаві — це не просто технічний прогрес, а справжня еволюція від теоретичних основ у шкільних кабінетах до інноваційних центрів. Нині вони готують конкурентоспроможних фахівців для найважливіших галузей: ІТ, інженерії, агросектору та оборонного комплексу.

За останні роки місто пройшло шлях від поодиноких ентузіастів і приватних студій до системної державної підтримки. Відкриття Полтавського центру STEAM-освіти, запуск сучасних лабораторій у ліцеї №1 імені І. П. Котляревського, грантові проєкти за підтримки міжнародних партнерів, зокрема «LEGO Foundation» — усе це перетворило Полтаву на одного з найактивніших регіональних гравців у впровадженні інноваційної природничо-математичної освіти.

Історичні джерела: традиційна природничо-математична освіта

У XIX — на початку XX століття природничо-математична освіта в Полтаві формувалася в гімназіях та реальних училищах. Останні надавали пріоритет фізиці, математиці, хімії та природознавству, готуючи учнів до практичних технічних спеціальностей. Уже в 1920-х роках Полтавський інститут народної освіти мав потужний природничо-математичний напрям.

Радянський період значно розвинув цю базу. У шкільних кабінетах фізики, хімії та біології проводили демонстраційні досліди, а позашкільна робота активно діяла в Полтавській обласній станції юних техніків (авіа-, судно- та ракетомоделювання, радіоелектроніка) та міському палаці піонерів, де працювали технічні секції й клуби юних конструкторів. Старшокласники відвідували навчально-виробничі комбінати (НВК) на базі підприємств «Лтава» чи «Хіммаш», здобуваючи практичні виробничі навички. Поглиблене вивчення точних наук відбувалося в спеціалізованих математичних і фізичних класах шкіл №1, №3 та №38.

Вищу підготовку забезпечували провідні заклади: Полтавський інженерно-будівельний інститут (ПІБІ), Полтавський сільськогосподарський інститут (ПСГІ) та Полтавський кооперативний інститут, який нині відомий як Полтавський університет економіки і торгівлі. Вони готували інженерів, механізаторів, архітекторів та фахівців для аграрного й промислового секторів.

Хоча освіта залишалася переважно теоретичною, а матеріально-технічна база була обмеженою, вона сформувала міцний фундамент знань і виховала покоління технічних ентузіастів. Саме цей досвід став основою для подальшого розвитку STEM-освіти у Полтаві.

Перехідний період: перші кроки до сучасного STEM

Із середини 2010-х років в Україні почався системний розвиток STEM-освіти. Йому передувала багаторічна реалізація освітніх програм Міністерства освіти і науки спільно з міжнародними партнерами, зокрема «Intel». Ключовим етапом стало схвалення у 2020 році Концепції розвитку природничо-математичної освіти (STEM-освіти) до 2027 року, яка визначила стратегічний вектор розвитку міждисциплінарного та практико-орієнтованого навчання.

У Полтаві цей перехідний період ознаменувався поєднанням державних програм і місцевих освітніх ініціатив. З’явилися приватні студії робототехніки та програмування (зокрема «RobotSchool» та «Технолаб»). Окремі школи почали впроваджувати елементи STEM через грантові проєкти. Активно працювали ентузіасти-педагоги, які організовували гуртки, хакатони та участь у всеукраїнських змаганнях.

Кульмінацією став 2020 рік — відкриття Полтавського центру STEAM-освіти на базі Міжшкільного ресурсного центру на вулиці Нечуя-Левицького, 4. У центрі облаштували лабораторії робототехніки, 3D-графіки, віртуальної реальності та мейкерспейс із верстатами для обробки дерева та металу. Центр активно проводить гуртки, тренінги для вчителів, фестивалі та хакатони, а також використовує пересувні лабораторії для шкіл міста. Він став справжнім хабом для гурткової роботи, факультативів і підвищення кваліфікації вчителів усього міста.

Відкриття центру стало символом переходу від окремих локальних ініціатив до системного розвитку STEM-освіти у Полтаві. Учні отримали доступ до сучасного обладнання, а педагоги — можливість опановувати нові методики й обмінюватися досвідом. Саме це заклало основу для подальшої модернізації освітнього середовища шкіл міста.

Сучасний етап: інноваційні лабораторії та кластери

Важливим етапом став державний проєкт із надання субвенцій на облаштування сучасних STEM-просторів. У 2025 році Полтавська громада отримала майже 5 млн гривень на створення STEM-простору в ліцеї №1 імені І. П. Котляревського. Тут сформовано повноцінний STEM-кластер для учнів 9–11 класів: оновлені кабінети фізики, хімії, біології, математики та географії доповнені сучасною STEM-лабораторією, оснащеною 3D-принтерами, VR-окулярами, робототехнічними наборами та обладнанням для проєктної роботи. Лабораторії використовуються не лише під час уроків, а й для дослідницьких проєктів, факультативів і гурткової роботи.

Подібні ініціативи впроваджуються і в закладах вищої освіти. Полтавський університет економіки і торгівлі відкрив навчально-науковий центр «STEAM-ХАБ», де школярі беруть участь у тренінгах із робототехніки та 3D-друку, отримуючи перші практичні навички роботи із сучасними технологіями.

Важливу роль у формуванні STEM-екосистеми регіону відіграє Національний університет «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка». На базі університету спільно з Центром позашкільної освіти Полтавської міської ради функціонує гурток «Робототехніка», де учні шкіл і ліцеїв отримують практичні навички конструювання та програмування роботів. Заняття проходять у сучасній STEAM-лабораторії «CyberRoboLab», оснащеній обладнанням для роботи з платформами Arduino, Lego Mindstorms, Tetrix та іншими робототехнічними системами.

Тут учні опановують основи програмування мовами C++ і Python, знайомляться з елементами штучного інтелекту, VR-технологіями та системами автоматизації. У співпраці з викладачами університету вони реалізують навчальні та конкурсні проєкти, які представляють на всеукраїнських і міжнародних змаганнях. Такий формат роботи формує безперервний освітній ланцюг «школа — позашкілля — університет» і підсилює практичну частину STEM-освіти в регіоні.

Завдяки розвитку таких ініціатив поступово формується цілісна інфраструктура: від окремих експериментів і гуртків місто переходить до системної моделі STEM-освіти, у якій поєднуються шкільне навчання, позашкільна діяльність і університетська наука. STEM-освіта у Полтаві дедалі більше перетворюється на важливий інструмент підготовки майбутніх інженерів, програмістів і фахівців для сучасної економіки.

Ключові інновації та вплив на підготовку фахівців

Сучасна STEM-освіта в Полтаві — це вже не лише нові лабораторії, а й принципово інша модель навчання. Головна інновація — перехід від теоретичних уроків до практико-орієнтованої проєктної діяльності, де учні поєднують знання з фізики, математики, інформатики, біології та інженерії в межах одного проєкту.

У Полтавському центрі STEAM-освіти школярі, наприклад, створюють автономних роботів для сортування відходів, розробляють системи моніторингу стану ґрунтів для агросектору або моделюють роботу дронів і енергоощадні рішення для «розумного» будинку. Такі проєкти вимагають одночасного застосування кількох дисциплін і формують навички командної роботи.

У ліцеї №1 імені І. П. Котляревського учні STEM-кластера працюють із VR-технологіями: створюють віртуальні лабораторії для вивчення хімічних реакцій, які складно або небезпечно відтворити в реальних умовах, або моделюють роботу дронів. У мейкерспейсі вони виготовляють прототипи власних винаходів на 3D-принтерах і лазерних верстатах.

Значний внесок роблять приватні студії. У «RobotSchool» діти програмують роботів на базі Arduino, які здатні розпізнавати об’єкти, рухатися за лінією чи грати у футбол. Багато вихованців цих студій представляють Полтаву на всеукраїнських змаганнях TETRIX, FIRST LEGO League та МАН.

Результати такої освіти вже помітні: зростає кількість учнів, які обирають технічні та ІТ-спеціальності після 9 і 11 класів, полтавські команди успішно виступають на національних і міжнародних конкурсах, а в учнів розвиваються soft skills — критичне мислення, креативність і вміння презентувати ідеї.

Завдяки цьому STEM-освіта у Полтаві формує конкурентних фахівців. Випускники краще підготовлені до вступу в Полтавську політехніку, ПНПУ та провідні технічні виші України, а також до роботи в сучасних галузях — від агродронів та ІТ до інженерії та оборонних технологій.

Майбутнє: перспективи STEM-освіти у Полтаві

Розвиток STEM-освіти у Полтаві вже не обмежується відкриттям нових лабораторій чи закупівлею сучасного обладнання. Наступний етап — створення цілісної освітньої екосистеми, у якій школи, позашкільні заклади, університети, бізнес і місцева влада працюватимуть спільно над підготовкою фахівців, потрібних у високотехнологічних галузях. Саме така модель відповідає світовим тенденціям, коли навчання дедалі більше пов’язують із реальними потребами економіки та розвитку регіону.

Для Полтави це особливо актуально. Головне місто регіону має значний потенціал у сферах машинобудування, агропромислового комплексу, інформаційних технологій та енергетики, тому попит на інженерів, програмістів, технологів і дослідників лише зростатиме. Водночас STEM-освіта допомагає сформувати не лише професійні знання, а й універсальні навички — критичне мислення, креативність, комунікацію та вміння працювати над комплексними проєктами. Саме ці компетентності нині є найбільш популярними на ринку праці.

У найближчі роки можна очікувати подальшого розширення мережі STEM-просторів, модернізації шкільних кабінетів, впровадження цифрових лабораторій та поглиблення співпраці між закладами освіти й підприємствами. Важливу роль відіграватимуть також міжнародні грантові програми, участь у всеукраїнських проєктах і популяризація технічної творчості серед дітей та молоді. Усе це сприятиме тому, що розвиток STEM-освіти у Полтаві стане не просто напрямом освітньої політики, а одним із чинників соціально-економічного зростання громади.

Еволюція STEM-освіти у Полтаві показує, що якісні зміни не відбуваються миттєво. Вони починаються з поступового оновлення навчального середовища, підтримки ініціативних педагогів, інвестицій у сучасне обладнання та створення умов, у яких учні можуть не лише здобувати знання, а й застосовувати їх на практиці. Саме тому Полтава має всі передумови, щоб і надалі залишатися одним із регіональних лідерів у розвитку природничо-технічної освіти та підготовці нового покоління фахівців, які визначатимуть технологічне майбутнє України.

Джерела:

Як у Полтаві розвивалася STEM-освіта: від шкільних кабінетів до сучасних навчальних лабораторій

Related