Який українець не любить смачненько поїсти? Борщ, вареники, сальце, деруни, галушки, голубці тощо. Українська страви представлені у багатьох ресторанах Європи, а туристичні блоги присуджують їм почесні місця у рейтингах найсмачніших кухонь світу. І поки наші співвітчизники намагаються знайти куточок гастрономічної Батьківщини за кордоном, нам хочеться скуштувати чогось екзотичного, незвичайного, заморського вдома. Далі на ipoltavets.
В Полтаві представлено різноманіття закладів, що можуть задовольнити цю забаганку: відкрити Вашим рецепторам нові смаки іноземних страв, а також нагадати смак забутих з часом цікавих національних кулінарних шедеврів. Ми зібрали “ТОП – 5”, аби Вам було менше шукати. Про них і поговоримо.
Паштети та ікра з равликів в “Лісовому Равлику”
В Полтаві є не лише ресторан, а справжня ферма по вирощуванню равликів. Зазвичай сюди привозять туристів (у тому числі іноземних) на дегустації та екскурсії. Спробувати равликів охочі містяни і жителі сусідніх з Полтавою областей. У часи активної пандемії равликові ферми світу зачинялися одна за одною через низький попит, але полтавська – вистояла. Чи то так люблять місцеві незвичайні страви, чи власники вирішили зберегти куточок гастрономічної Франції за будь-яких умов.
Власники ферми – полтавці: Ігор Зорін, Олександр та Сергій Яхно. Вони закупили маточну партію равликів у Європі та спробували їх виростити. Коли зрозуміли, що ідея пустила коріння та успішно втілилася у життя – вирішили не зупинятись. Спочатку експортували равликів за кордон, а потім – організували гастротури та ресторан для українців, який виявився навіть більш прибутковим.
Як вирощують равликів?
Сезон для равликів стартує у лютому. Ці флегматичні та не копіткі тварини виявляється дуже вибагливі. Для них потрібна вологість у 100% та температура приблизно 20 градусів. Тільки так маленькі дітлахи, що з’являються з ікри, в спеціальних боксах виростають до зрілих равликів. Годують їх спеціальним кормом та травою – гібридом пекінської капусти на рапсу. Далі вони живуть у полях під спеціальними щитами. Тут же, в полях, господарі налаштували спеціальних “електропастухів” та поставили опудал, аби птахи не з’їли тварин.
При перших морозах равлики впадають в анабіоз та сплять 7- 8 місяців. У цьому стані вони мають знаходитись в сітках у холодильних камерах.
Які равликові делікатеси рекомендують відвідувачі?
В Полтаві вирощують два види равликів: HelixAspersaMaxima та HelixAspersaMuller. Перші – африканського походження, другі – виключно європейці. Якщо відвідувачі не знають, яких обрати: можна спиратись на географічні дані. Але, як показала практика, частіше українські гурмани обирають африканських Maxima. І це легко пояснюється: вони – дешевші.
До речі, готують м’ясо равлика і мушлю окремо. Равлика варять у кілька етапів і тільки потім знов переміщують у заздалегідь запечену в духовці мушлю, додаючи різні соуси.
Окрім самих равликів, тут можна відвідати ікру, що в Європі називають “білі перла”, бургери з котлетою із равликів, а також французькі жаб’ячі лапки.
Адреса ферми:
вул. Злагоди, 7, Терентіївка, Полтавська область;
Телефон: (095) 36 05 777.
Афродизіаковий борщ з вишнями та галушкові суші в “Коморі”
Галушкова мануфактура “Комора” спеціалізується на традиційних українських стравах. Але – “з родзинкою”. Борщ з вишнями, галушкові суші, крем-сало та інші. Наш журналіст поспілкувався із директором мануфактури Наталею Галаган, яка розповіла про особливий колорит ресторану:
“Ресторан заснований у 2016 році. Творчий задум та ідейний концепт належить родині Яніни та Віталія Ковалевських. Ідея виникла з бажання зберегти смак регіональних автентичних страв і рецептур, поєднати їх зі світовими гастрономічними традиціями і створити унікальний, неповторний продукт. Популярність закладу серед містян та гостей свідчить, що все вдалося. Наразі меню закладу налічує понад 20 видів галушок, а всі страви готуються наживо на відкритій кухні і «з-під ножа» за замовленням і на очах у гостей”.
Галушкові суші, як симбіоз японських та українських традицій
Для тих, кому дуже хочеться подорожувати, але за зрозумілими причинами ця можливість відсутня, є альтернатива. Заплющити очі, представити собі японські сади та поласувати суші із галушок. Саме так. Начинка – японська, основа – українська. Як воно й заведено – з рибкою, крем-сиром, маринованим імбиром, васабі та спеціальним соусом. А якщо японські суші не до смаку – то можна поринути у сиву давнину, де наші бабусі варили борщ з вишнями.
Що знаємо про борщ з вишнями?
Здавалося б, що ми не знаємо про борщ? Наваристий, з часником та пампушками. Кожна українська хазяйка і так готує його вдома для рідних. Але є забуті рецепти, які сьогодні вважаються досить екзотичними. Наприклад, на Сході України не чули про знаменитий борщ із вишнями. А от в полтавській “Коморі” гостям та жителям міста раді нагадати цей автентичний смак нашої історії.
Якщо звернутись до історії, читаємо, що борщ із вишневим соком та свіжими вишнями було заведено готувати без капусти та картоплі, з додаванням пшеничної муки. Деякі додавали буряковий квас. Тільки після 20-30 років квас замінили на звичні нам томати та томатну пасту. Щодо вишні, її коптили або кидали в борщ сирою на смак.
Наші бабусі вважали вишню приворотною ягодою або ж афродизіаком. Начебто вона надає сексуальної енергії та сил.
Відомі українці, які це пробували
Незвичні страви “Комори” куштували Микола Тищенко та команда “Ревізор”, режисери фільму “МІФ” – Леонід Кантер та Іван Ясній, журналістка і телеведуча Ольга Герасим’юк, Олександр Педан та команда, гурти “Антитіла”, “Друга Ріка”, “OtVinta”, а також більшість жителів міста.
Адреса ресторану:
вул. Пилипа Орлика, 29, Полтава;
Телефон: (050) 050 19 12.
Страуси в “Vivat Провінція”
Якщо брати розрахунки з 2001 року, статистика Вікіпедії каже, що у всьому світі тоді було вже 350 000 ферм страусів, а от на Європу з них приходилось лише – 30 000. В основному птахів вирощували в ЮАР, Австралії, США та Німеччині. На сьогодні страусині ферми представлені і в Україні, зокрема у полтавському готельно-ресторанному комплексі “Vivat Провінція”. Вирощують тварин прямо тут, у власному зоопарку. Полтавським поціновувачам екзотичної кухні пропонують карпачо зі страуса, страусиний стейк, салат зі страуса.
На що схоже страусине м’ясо?
М’ясо страуса має темно-червоний колір ззовні та вишневий – на зрізі. Концентрація вишневого пігменту залежить від віку страуса: чим старшим є птах – тим темніше м’ясо. На смак воно схоже на ніжну яловичину, але на відміну від неї, страусине м’ясо за будь-якого методу приготування залишається м’яким та соковитим. Кажуть, смак його найліпше відкривається з оливковою олією, соком цитрусових та червоним вином.
Корисні властивості
Калорійність – 98 калорій на 100 грамів продукту. Вважається, що це – поєднання смаку червоного м’яса та користі білого, оскільки воно містить багато білка. А, як відомо, білок впливає на розвиток м’язів, енергію та силу. При цьому жиру в ньому лише 3 мг на 100 грамів. Дієтологи прийшли висновку, що це пісна страва і за своїми корисними властивостями вона не просто наздогнала, а перевершила навіть індичку.
Хімічний склад м’яса страусів досить багатий. Ту є: вітаміни В1, В2, В5, В6, В9, В12, Е та РР, а також: калій, магній, цинк, кальцій, залізо, селен, мідь, кобальт, нікель, фосфор та натрій. Немало для одного стейка.
Чому страуси їдять камені?
Харчуються страуси на фермах пшеницею, ячменем, вівсом, просом, кукурудзою, горохом. Крім того, для здорового раціону їм необхідна кропива, конюшина, люцерна. Люблять птахи поласувати морквою з капустою або буряком. Зимою страусам дають подрібнене сіно.
Обов’язковим в меню має бути достатня кількість води, бо п’ють страуси не менше 10 літрів на день!
Окрім довгої шиї, природа наділила їх 14-метровим кишківником, що і дозволяє брати максимальну користь з усіх грубих кормів. Аби їжа добре перемелювалася, страуси ковтають пісок, гальку та маленькі камінці. Тому не лякайтесь, як побачите таку картину на фермі чи у зоопарку. Це цілком нормально і природно.
Адреса ресторану:
вул. Зеньковська 3а, Полтава;
Тел.: (067) 532-15-50.
Алкогольне морозиво та японські вареники Гьодзо в “Good Chef”
Єдина компанія у нашому списку, що не є рестораном, але заслуговує окремої уваги. Продукція полтавської фірми “ВіталФуд” відома не лише в Полтаві, але й в усій Україні, бо має унікальний продукт, аналогів якому у нас не існує.
“Скандальне” морозиво, що вийшло далеко за межі Полтави
Мова йде про алкогольне морозиво для дорослих з різними смаками “Scandal”. Якщо зайти на офіційну сторінку компанії, то можна, що адреси магазинів, кав’ярень та ресторанів, де представлена продукція, налічує аж 19 сторінок.Спочатку морозиво продавалось лише в Полтаві, далі – про нього дізналась вся Україна. Наразі воно вийшло на міжнародний ринок.
“Від самого початку це був експеримент. Ми не знали, що саме отримаємо від поєднання лікеру із пломбіром, на якому саме етапі це потрібно робити і що ми отримаємо на виході. Але ми спробували – і у нас вийшло!” – цитує директора і співвласника компанії Богдана Мотляка сайту новин www.0532.ua.
На виході продукт містить близько 5% алкоголю. Тому дуже хвилюватись за “вау-ефект” не доведеться, але й зловживати не рекомендується!
“Ніжні вушка” або японські вареники Гьодзо: хто їх придумав?
Та ж сама компанія “Віталфуд”, закріпивши успіх з морозивом, стала випускати напівфабрикати. Але не лише звичні та прості, але й екзотичні і крафтові. Серед них – японські вареники Гьодзо. Їх можна замовити у доставці “Good Chef”.
“餃子” – ось так китайською пишеться назва цієї страви. На смак Гьодза, як наші пельмені, тільки з додавання овочів (здебільшого капусти). Існує декілька версій походження Гьодза. Кажуть, їх придумав китайський фармаколог та лікар Чжан Цзі ще у 206 р. до н. е. – 220 р. н. е.
Називали їх “ніжні вушка”. Така мила назва пішла з легенди, начебто винахідник взимку побачив бідняків з відмороженими вухами, майже голих та босих. Він пожалів людей та вирішив нагодувати їх тушкованою бараниною з чорним перцем та ліками, завернутою у невеличкі шматочки тіста. Подавав таку страву своїм пацієнтам лікар з бульйоном перед святом Китайського Нового року. Аж згодом вареники прижилися та їх почали готувати кожне зимове свято, аби не допустити переохолодження.
Сьогодні Гьодза готують із часником, імбирем та соєвим соусом. Ну чим не ліки?
Окрім Гьодза, “Good Chef” виробляє італійські лазанью та ризито, французький гратен.
Доставка:
Телефон: (068) 955-91-64.
Качана каша в “4-му бастіоні”
Шпундра, яку Іван Петрович Котляревський оспівував в “Енеїді”, гнічені сливи та вареники з тереном. Ці та інші цікаві страви подають у полтавському ресторані “4-й бастіон”. Але сьогодні не про них. Зупинимось на страві українського походження, що властива лише Полтавському регіону, але на сьогодні несправедливо загублена у книгах рецептів заможних пращурів.
Чому качану кашу їли тільки багаті люди?
Назва цієї страви пов’язана зі способом її приготування. Це пшоняна каша, але не просто варена у воді. За традицією пшоно для каші спочатку качають, потім трясуть або катають аби зерна були вкриті тістом. Саме тому каша називається “качана”.
Така каша потребує чимало сил та продуктів: окрім підготовки пшона, його треба залити великою кількістю яєць та додати біле борошно. Після чого хазяйки розминають масу руками, роблячи з них дрібні кульки, а в центрі кожної з них – пшоняне зернятко. Вариться “качана каша” в м’ясному бульйоні.
Неважко здогадатись, чому рецепт не має попит нині, а 300 років тому, коли виникла традиція качати пшоняну кашу, привілей мати її на своєму столі мали тільки заможні українці. По-перше, через біле борошно, що було дороге (бідні люди їли ржане борошно). По-друге, через купу часу, який треба витратити на її приготування. Тому така страва подавалась на святкові події та весілля.
Також весільною “качана каша” вважається і через свій символізм. Каша готується на яйцях, а яйця – це символ продовження роду. Також традиційно вариться вона саме на пташиному бульйоні. Птахи – також символ весілля.
У “4-му бастіоні” таку кашу варять на курячому м’ясі. І пропонують скуштувати якщо не на весілля, то точно зробивши собі святковий настрій.
Адреса ресторану:
вул. Соборності 50, Полтава;
Телефон: (066) 121 2678.