Існує багато відомих художників які присвятили свою творчість котам. Ріхард Донскіс (Апофіс), Ірина Зенюк, Кім Хаскінс, Камвей Фонг – це саме ті художники малюнки яких ви точно бачили в соцмережах. Коти зачаровують, а тому деякі митці присвятили значну частину своєї творчості саме для малювання цих пухнастих створінь. А чи знали ви, що в Україні теж є свій котячий художник, який малює не менш оригінальних котів? Його звуть Анатолій Василенко, а свої картини він підписує просто A.WAS. Далі на ipoltavets.
Анатолій Василенко – український художник
Анатолій Василенко – це сучасний художник, автор чималої добірки коміксів та карикатур. Колеги називали Анатолія Петровича “патріархом графічного українського гумору та сатири”, а прихильники “батьком українського коміксу”. Він працював у низці відомих журналів, серед яких: “Перець”, “Перченя”, “Малятко”, “Барвінок”, “Однокласник”, “Дніпро” та ін. Також він є автором-ілюстратором коміксів “Пригоди Тимка-звіролова” та “Пригоди кота Чорнолапенка”. Однією з найулюбленіших тем художника були коти, тому й не дивно, що він отримав прізвище “Котячий художник”. Його малюнки наповнені котячою неперевершеністю, кожен мальований кіт показує певний настрій, певну котячу сутність.
Хоч Анатолій Петрович пішов на 84 році життя, для нас він завжди житиме у своїх карикатурах та картинах, у які він вклав добрячу купу гумору, у яких висміював політичний світ, які творив з любов’ю до котів, України й своїх нинішніх та майбутніх поціновувачів. Він зробив неоціненний вклад у добірку кращих зразків українського мистецтва, а тому ми знову й знову згадуватимемо його, проводитимемо виставки й милуватимемося їх величністю – котами, які до речі, намальовані в особливій, пізнаваній манері Василенка.
Які вони, коти Василенка?
Картини з котами захоплювали людей в різні епохи, митці по своєму зображували їх, від реалізму до абстракціонізму, у свій час, митці по своєму бачили сутність кота. Тож не дивно, що в Анатолія Василенка також була своя оригінальна авторська манера створення таких малюнків, у якій відчутна і рука карикатуриста, і український колорит, і своя незвичайна пізнавана манера зображення.
Ось рудий байдужий кіт, він має довгі вуса-проводи на яких сидять співучі птахи. Вони співають, бігають коло нього, по його голові, а він задумливо вдивляється у далечінь своїми спокійними, байдужими очима і навіть дозволив птахам звити на собі гніздо. Можливо зараз він потягнеться, солодко вигне спинку і згорнувшись клубочком порине у світ котячих снів, або ще довго вдивлятиметься у невідомий простір. Спокійна поза кота та втілення цього ліричного настрою зачаровує глядача і занурює його у світ роздумів та спокою.
А поруч картина з милою котячою парою. Тут карикатурист прагнув передати людські риси через постаті чотирилапих. Він елегантний кіт у вишуканому капелюсі з люлькою в зубах. Вона – сіра скромна киця з бантиком в крапочку, яка заплющивши очі тихо муркотить своєму кавалеру якусь ніжну мелодію кохання. Трохи далі картина з парою котів під кущем розкішних білих квітів. Один кіт спокійно поважно сидить розслабивши кожну шерстинку на своєму тілі, інший оглядає ситуацію навколо. Кожна картина цікава по своєму і над кожною можна довго роздумувати, або просто милуватися. У кожного котика свій настрій, своя атмосфера, яка залишає незабутні враження, а найголовніше, що це наш художник, який не поступається манерою виконання іншим.