Дмитра Дмитровича Іваненка у науковій спільноті пам’ятають, як українського фізика-теоретика. Саме він є автором протон-нейтронної моделі, яка властива атомному ядру. І це стало його величезним внеском у науку.
Ipoltavets розповість більше.
Ранні роки
Вчений з’явився на світ 16-го липня 1904-го в Полтаві. Його батько був письменником та журналістом, а мати – вчителькою.
Окрім Дмитра, у сім’ї виховувалась молодша дочка. Згодом вона стала відомою українською дитячою письменницею та перекладачкою.
У 1920-му Дмитро випустився з Полтавської гімназії.
Після цього він став студентом навчальних закладів, представлених Полтавським педагогічним інститутуом а після цього – Харківським університетом. Паралельно з навчанням Дмитро працював в школі, де викладав фізику та математику.
Протягом 1923-1927-х майбутній учений продовжив навчання у такому закладі, як Ленінградський університет.
Заслання та повернення додому
28-го лютого 1935-го вченого заарештували. А вже 4-го березня того ж року його засудили на 3 роки.
Будучи віднесеним до числа “соціально небезпечних елементів”, Дмитро опинився в одному з карагандинських виправно-трудових таборів. Але наприкінці 1935-го перебування у таборі йому замінили засланням до Томська.
Будучи в засланні, вчений даремно не втрачав часу, і активно вів викладацьку діяльність у стінах Томського університету. Там він став професором та завідував фізичною кафедрою.
З 1939-го по 1940-й Дмитро працював у колективі Свердловського університету. А 25-го червня 1940-го йому вдалося навіть захистити докторську дисертацію.
Після цього йому дозволили повернутись додому в Україну.
І там він став завідувачем кафедри теоретичної фізики у такому навчальному закладі, як Київський державний університет імені Т.Г. Шевченка.
Нова посада
В 1943-му вченого було запрошено на посаду професора фізичного факультету в Московському державному університеті. Там йому судилося працювати до кінця свого життя.
Науковий шлях
Що ж до наукового шляху Дмитра, слід зазначити, що він зробив величезний внесок у розвиток різних розділів таких галузей, як ядерна фізика, теорія поля та теорія гравітації.
Саме він став ініціатором запровадження нової метричної геометрії.
Пізніше вчений став одним із авторів фундаментального узагальнення рівняння Дірака. А ще Дмитру належить ідея про дискретний простір, яка згодом стала основою для того, щоб продовжувався розвиток сучасної квантової теорії поля.
Визнання
Говорячи про світове визнання вченого, його він отримав у травні 1932-го. Саме тоді він уперше запропонував таку розробку, як протон-нейтронна модель, яка властива атомному ядру. До цього він прийшов завдяки проведенню численних експериментів. Вони дозволили вченому припустити, що складові ядра представлені лише протонами та нейтронами.
Важливі відкриття
1934-й ознаменувався тим, що Дмитро Дмитрович та Ігор Тамм запропонували науковій спільноті модель ядерних сил. Вона з’явилася завдяки обміну частинками.
Це відкриття було надзвичайно важливим.
До відомих відкриттів вченого також варто віднести те, що в 1944-му він з Ісааком Померанчуком передбачили відкриття синхротронного випромінювання, яким відрізняються ультра релятивістські електрони. І вони згодом змогли лягти в основу робіт у такій сфері, як класична теорія, властива синхротронному випромінюванню.
А період 60-80-х ознаменувався проведенням вченим багатьох досліджень з гравітаційної системи. Вони також виявилися дуже важливими для подальшого розвитку та вдосконалення науки. І цей факт було визнано багатьма відомими науковими діячами. Тому сумніватися у ньому не варто.
Фото: wikipedia