У грудні 2013 року події, що відбуваються на Євромайдані у столиці України, набувають все більшого розголосу в селищі Решетилівка Полтавської області. Між людей точаться все більше розмов, наростає й занепокоєння. Чимало жителів Решетилівського району відправляються у Київ, щоб долучитися до мітингарів. Майдан решетилівці обговорюють не лише на кухнях, на робочих місцях, а й у владних кабінетах. Далі на ipoltavets.
І полетіли пам’ятники…
Як вже згодом напишуть автори хронологічного довідника “Решетилівщина: люди, дати, події, факти” у 2019-му році, неспокійну ситуацію на Євромайдані в Києві 11 грудня 2013 року розглянули депутати на позачерговій сесії Решетилівської районної ради. Наслідком схвильованого обговорення присутніми на засіданні стало прийняття народними обранцями заяви “Про суспільно-політичну ситуацію в Україні”. Насильство на Майдані решетилівці гостро засудили, а самих мітингарів, і зокрема своїх земляків, закликали бути законослухняними у вирі цих подій. Це було ще у грудні. А попереду ж був страшний кровопролитний січень 2014-го! Попереду була страчена у боротьбі за достойне майбутнє Небесна Сотня і багато-багато тяжких днів в історії України…
Одним із наслідків Євромайдану в Україні в цілому і в кожному регіоні зокрема став “ленінопад”. Пам’ятники комуністичним діячам почали періодично демонтувати ще з 2013 року. Але датою, що поклала початок саме масовому поваленню монументів, вважають 8 грудня, коли зняли з постамента Леніна у центрі Києва навпроти Бесарабського ринку. Найбільшої ж інтенсивності “ленінопад” досяг у лютому 2014-го під час “гарячої” фази Євромайдану та резонансної втечі тодішнього президента-невдахи Віктора Януковича.
Не оминув “ленінопад” і Полтавщину, у тому числі й Решетилівщину. 22 лютого 2014 року в центрі нинішнього міста, а тоді ще селища Решетилівка, було знесено пам’ятник Леніну, який непорушно стояв там майже 50 літ (із листопада 1961 року) на однойменній вулиці Леніна.
Вервечка “ленінопаду” на Полтавщині
“Акуратному” знесенню “вождя” в Решетилівці повинна була передувати сесія депутатів районної ради. Але, як розповідають очевидці подій, під час засідання забракло тільки одного голосу (його не надав один із місцевих комуністів), щоб пам’ятник просто демонтували і передали в одне з відповідних місць для подальшого збереження. У відповідь на неприйняття рішення розгнівані активісти, серед яких і свободівці, не панькаючись, хутко скинули Леніна, що стояв неподалік від місця, де відбувалася сесія. Та так, що усі бажаючі порозбирали фрагменти монумента.
До слова, пам’ятник Леніну у Полтаві було демонтовано 21 лютого 2014 року. Він був встановлений у місті 22 квітня (це дата народження “вождя”) 1960 року. Місцеві краєзнавці говорять, що саме це знесення послужило остаточним поштовхом численних “ленінопадів” у тогочасних районах Полтавщини. Так комуністичні монументи демонтували, зносили, руйнували й у Кременчуці, Миргороді, Нових Санжарах, Пирятині, Хоролі, Шишаках, а ще в Глобино, Диканьці, Гребінці, Гадячі, Опішні, Кобиляках, Карлівці, Зінькові, Котельві, в Лубнах, Машівці, Лохвиці і у вже згаданій Решетилівці.
Як Ленін і Крупська втратили голови
Бувало, що за один день із постаментів злітали “вожді” одразу в кількох населених пунктах. Ті, хто відкрито брав участь у таких демонтажах, заявляли, що їхня мета — звільнити свої населені пункти від символів тоталітаризму і стати на шлях оновлення України.
Ще до проявів “рясного” “ленінопаду” подібні комуністичні пам’ятники у населених пунктах Полтавської області невідомі часто намагалися принаймні просто пошкодити. Наприклад, у колишньому с. Жовтневе Решетилівського району (а нині після реформи декомунізації це селище Покровське Решетилівської міської територіальної громади) в кінці лютого 2013-го невідомі знесли голови фігурам на монументі В.Леніну і його дружині Н.Крупській. Вирішивши у день радянської армії “вшанувати” ката і його жінку. А на постаменті залишили ще й пару написів: “Слава нації” та “Геть катів”.
Голови комуністичної пари, яка стояла у Жовтневому десятиліттями як нівчому не бувало, розлетілися на друзки. Хоча це був один з нечисленних спільних пам’ятників подружжя на всю Україну та й на усю територію бувшої країни рад. Місцеві комуністи тоді запідозрили в усьому свободівців, насамперед зважаючи на гасла на постаменті і натхнення, з яким у ті дні свободівці протистояли комуністичному минулому. У місцевому осередку компартії жалілися, що пам’ятник руйнують уже чотири роки поспіль. Мовляв, невідомим вдавалося відбивати чималенькі шматки тулуба, та комуністи їх вперто приладнували знову. А ще читали залишені їм на місці події листівки. Там обіцяли тим, хто пам’ятник реставрує, демонтувати вже… їх самих. Тому комуністи в страху відновлювали пам’ятник потайки поза людські очі…
А що ж на місці комуністичних ідолів?
За час “ленінопаду” на території України було демонтовано сотні пам’ятників комуністичним діячам. Більша половина з цих об’єктів була присвячена саме Леніну. У Черкасах 2015-го року з останнього Леніна, що стояв на території розважального спорткомплексу, зробили козака в шароварах, вишиванці, з оселедцем і в жупані. А до того “вождь” стояв у камуфляжі з рушницею.
В Одесі Ленін перед знесенням став… головним персонажем кіноепопеї “Зоряні війни” Дартом Вейдером. У місті Волноваха на Донеччині Леніна теж “вбрали” у вишиванку, а штани розфарбували у колір шароварів. Та цей патріотичний “прикид” його теж не врятував від падіння.
Також на Донеччині, але вже в селі Велика Новосілка, 2015-го Леніна щедро розфарбували у жовто-блакитні кольори, та так, що всі ЗМІ почали писати, що він став схожий на персонажа американського мультика “Сімпсони” Гомера Сімпсона.
На Полтавщині, як і здебільшого по Україні, загалом на місцях колишніх пам’ятників часто з’являлися українські стяги та інші патріотичні символи. Бувало, правда, що монументи зносили до цурки, не лишаючи й основ-постаментів. А в селі Первозванівка бувшого Чутівського району на Полтавщині Леніна на постаменті змінив пам’ятник футбольному м’ячеві.
У Решетилівці ж місцину, де стовбичив Ленін, засіяли квітами, клумбу доповнили тротуарною плиткою. На тлі такого квіткового фону після знесення “вождя” вже кілька років чудово виглядає парк “Матері і дитини”. Зникли пам’ятники представникам епохи комунізму і в інших населених пунктах Решетилівщини, вищезгадане Жовтневе стало селищем Покровським, а ряд вулиць Решетилівки і місцевих сіл були перейменовані. Як і вулиця Леніна, де з півстоліття простояв пам’ятник радянському вождю у самій Решетилівці. Як повідомляють у Краєзнавчому музеї Решетилівської міської ради, нині в громаді не лишилося жодного пам’ятника лідерам комуністичної епохи. Останнього громада позбулася влітку 2021 року. Це був пам’ятник соратнику Йосифа Сталіна Георгію Димитрову у селі Лобачі. Його відправили до “Музею монументального мистецтва тоталітарної доби “Парк радянського періоду” в місті Путивлі на Сумщині.
