2 Грудня 2022

Келеберда – одне із найдавніших поселень на території Кременчуцького краю

Related

Камера в тринадцятих iPhone: 7 цікавих фішок

Незважаючи на появу нової чотирнадцятої лінійки, iPhone 13 залишається...

Як морили голодом людей у селах на Решетилівщині

Кількість жертв “у війні” голодомором проти українського селянства перевищила...

Горбанівська Чудотворна ікона Пресвятої Богородиці

У храмах Полтавщини знаходиться кілька чудотворних ікон. Одна з...

Найцікавіші та “найсвіжіші”археологічні знахідки на Полтавщині

Полтавська земля завжди приємно дивувала археологів, даруючи їм чудові...

Share

Келеберда раніше це було козацьким містом, з більш як 3 тис. населення. За кілька століть мешканців тут поменшало в 10 разів, а козацька слава лишилася відлунням на березі Дніпра та посеред старовинних церков. Як жилося келебердинцям і келебердівкам на березі мальовничого Дніпра – у нашому матеріалі далі на ipoltavets.

Козацький розквіт Келеберди

В своїй історії село мало кілька цікавих назв Гебердеїв Ріг, Кере Берда, Каліберда. Цілком можливо, що назва «Гебердеїв» виникла ще за часів язичницького поселення, адже у багатьох народів «гібідей» означало ритуальних жертовник. До кінця ХІХ століття в селі зберігалися рештки давніх укріплень — Келебердянська фортеця 17-18 століття. 

Припускають, що сучасна назва села виникла в першій третині XV століття. Із середини XIV століття ця територія була під владою Великого князівства Литовського. А у 20-х роках XV століття литовський князь Вітовт, зібравшись силами після поразки у 1399 році від війська золотоординського хана Темір-Кутлуя на Ворсклі, вирушив у володіння золотої орди, в Кабарда, і запропонував черкеський княгині переселитися зі своїми людьми в межі свого князівства. Ці вихідці з північного Кавказу і заснували ряд поселень на території майбутньої Полтавщини.

Сучасна назва Келеберда походить від слів «кала», «кале», яке означає фортеця, башта, а також «берд», «бердо» — гора, замок або підвищення. У XVI столітті Михайло Литвин польський письменник описав укріплення у районі села. Вони ж були відзначені і в «Книге большому чертежу». Фахівці вважають, що укріплення стародавнього поселення були відновлені і пристосовані до нових умов, щоб захищатися від зовнішніх ворогів, перш за все йдеться про кримських татар. Укріплення розпочалося ще в козацький період, коли там перебувала Келебердянська сотні Полтавського полку. 

У 1622 році Келеберда відносилася до Канівського староства. Сюди масово втікали з Правобережжя люди, що рятувалися від гноблення польської шляхти та від грабежів татар і турків. 

В кінці XVII століття Келеберда була багатолюдним поселення, в якому вже було побудовано 6 церков: Михайлівська, Миколаївська, Преображенська, Троїцька, Покровська та Різдва Богородиці. На межі XVII-XVIII століття багато жителів міста (тоді Келеберда була містом) переселяються в навколишні степи, там засновують власні хутори. 

А у 30-х роках XVIII століття місто вміщало 499 дворів, у 1745 році було відкрито шпиталь. В другій половині XVIII століття Келебердянська сотня налічувала 3186 мешканців. А за переписом 1859 року в Келеберді було 595 дворів та 4952 місцеві мешканці, діяли 5 церков, адже Покровська була перенесена в Кобелячок. В місті проходило 3 ярмарки на рік. У 1844 році відкрита школа, яка згодом реорганізована у земську. Згодом Михайлівська церква була перенесена в Солоницькі хутори, так місті лишилися всього 4 церкви, Троїцька була мурованою, інші – дерев’яними. 

Місто, що стає селом

На початку ХХ століття кількість місцевих мешканців зменшилася 1416 осіб. Освіта була представлена за міською та трьома церковнопарафіяльними школами, проходило по 4 ярмарки на рік. У невеликому селі на той час працювало 10 магазинів, близько 20 водяних млинів, неподалік міста знаходилися каменоломні, де видобувалися гнейси та граніти. 

У 1911 році запрацювало друге земське училище. Після встановлення радянської влади у 1918 році Келеберда стає селом та центром сільської ради. Під час Другої світової війни гітлерівці стратили 19 жителів села, а до Німеччини вивезли на примусові роботи 220 осіб. При відступі німці спалили майже все село.

З часом Келеберда зовсім обміліла, за переписом 2001 році тут проживала 451 особа. Населений пункт входить до Горішньоплавнівської міської громади Кременчуцького району, розташоване на річці Дніпро, має чудові краєвиди, а місцеві невеликі господарства працюють у рибній галузі.

.,.,.,.