28 Березня 2024

Історія одного з найбагатших сіл Полтавщини: як раніше жила Ковалівка

Related

Історія славнозвісного полтавського стадіону “Ворскла”

Футбольна історія Полтави розпочалась у 1913 році, коли на...

Як вибрати стильну чоловічу сорочку та футболку: що мають знати жителі Полтави?

Зручні футболки та стильні сорочки є невіднятною частиною чоловічого...

Як підтримувати фізичну форму у Полтаві?

Розвиток IT-сфери значно вплинув на життєвий ритм сучасного суспільства:...

Кінно-спортивна школа “Фаворит” у Кременчуці

Верхова їзда – це один із найцікавіших та досить...

“Running club Poltava” – спортивна ініціатива для полтавців

У 21 столітті, коли значно зросла кількість професій, які...

Share

У 2019 році Ковалівка в ЗМІ була визнана одним із найбагатших сіл Полтавської області. Село, в якому мешкає від сили 700 осіб отримує до місцевого бюджету непогану рентну плату від “ДТЕК Нафтогаз” за видобуток газу на території. Звідси і прокладені нові дороги, дитячі спортивні майданчики та відремонтовані будівлі соціального значення. Але як жила Ковалівка, поки не відкрила свою золоту жилу – в матеріалі далі на ipoltavets

Історія села

Ковалівка відома як містечко з XVII століття. Тоді воно було центром Ковалівської сотні Полтавського полку. Наприкінці XVIII століття d місті налічувалося 648 хат, 2 млини та проходив один ярмарок на рік. Тоді Ковалівку населяло 2076 жителів, серед яких були казенні селяни, козаки, піддані графа Кирила Розумовського, сотника Лесевича, військових товаришів Кирила і Павла Дем’яновичiв та Івана Фурси. 

У 1802 році Ковалівка належить до Полтавської губернії. За переписом 1859 року в містечку проживало 2217 жителів, було сільське управління, діяло 2 церкви: Миколаївська, яка була дерев’яною і мала дзвіницю та Різдва Богородиці — також дерев’яна із дзвіницею. На початку ХХ століття кількість місцевих жителів зросла до 3380 осіб. У цей час відкриваються уже навчальні заклади, міністерська та 2 церковнопарафіяльні школи, а місто приймає по 4 ярмарки на рік. 

На початку ХХ століття у Ковалівці діяв аматорський театр. Про жителів Ковалівки є згадки у Володимира Короленка у творі “Сорочинська трагедія”. Де він описав повстання селян у Великих Сорочинцях зимою 1905 року, яке охопило і жителів найближчих сіл, в тому числі Ковалівки. Згідно з відомостями 1910 року в місті проживає 3119 мешканців, працює земське училище, 2 церковнопарафіяльні школи та 3 церкви. Господарство представлене 4 крамницями, водяним та 12 вітряними млинами, олійницею з крупорушкою.

У 1918 році в Ковалівці проголошено радянську владу. Недовго місто було райцентром, але у 1924 році його перетворили на село, яке увійшла до складу Шишацького району і стало центром сільської ради. В 30-х роках створено перший колгосп. З початком Другої світової війни гітлерівці вивезли на примусові роботи до Німеччини 240 місцевих мешканців і частково спалили село.

Післявоєнна відбудова почалася із господарства, споруджено колгосп, який займався м’ясо-молочним та зерново-технічним напрямом, відкрита середня школа, дільнична лікарня на 25 ліжок, дитсадок на 60 місць. Культура представлена традиційно будинком культури, який вміщував 300 осіб та бібліотекою з 16,5 тис. одиниць збірників, згодом відкрито історико-краєзнавчий музей.

Видатні люди, що народилися в Ковалівці

У Ковалівці народилася Софія Миколаївна Богомолець — українська революціонерка-народниця, мати вченого та лікаря Олександра Олександровича Богомольця. Майбутній академік з’явився на світ в Лук’янівській тюрмі у Києві під час відбуття покарання матері. Софія Богомолець була засуджена на 10 років каторжних робіт у 1881 році. Згодом померла від сухот у Нижній Карі на півночі Сибіру.

В Ковалівці народився український поет-пісняр, автор пісень “Полтавський вальс”, “Над полтавським краєм” Зуб Петро Григорович. Музичну освіту отримав в Музичному училищі імені Миколи Лисенка у Полтаві. Згодом викладав у Сорочинському педучилищі, Гадяцькому культосвітньому технікумі. Його перші поезії були надруковані в газеті “Зоря Полтавщини”.

Ще один поет та педагог, що народився тут — Наріжний Костянтин Григорович. За життя був членом Спілки письменників України, відзначений званням “Відмінник народної освіти”.

.,.,.,.,. Copyright © Partial use of materials is allowed in the presence of a hyperlink to us.