Війна — то величезне зло. І, здавалося б, вона не може принести людині нічого, окрім лиха. Але парадоксально, що в умовах війни ряд галузей суспільного життя набуває стрімкого розвитку. Кажуть, що одними з перших протидією на тиск війни відгукуються мистецтво і наука. Саме про винахід у сфері медицини, який здійснили у Кременчуці, й піде мова у цій публікації на ipoltavets.
Завдання приладу — вилучати уламки з тіл постраждалих людей
Вже в перші місяці російсько-української війни активісти із міста Кременчук на Полтавщині розробили спеціальний магніт для застосування у медичних цілях. Завдання приладу — вилучення дрібних уламків з тіл поранених людей. Радісну новину в травні 2022-го року на власній сторінці у мережі Фейсбук озвучив один з керівників Волонтерського штабу Кременчука Олег Биков. Тоді він зазначив, що місцеві розробники виготовили кілька таких пристроїв і відправили їх у медзаклади, щоб рятувати військових. І дуже швидко магніти почали показувати хороші результати на практиці. Активіст навіть розмістив відео, яке демонструвало дію магніта. А його коментар звучав дуже натхненно: “Друзі! Гарна новина! Магніт для вилучення дрібних уламків працює! Респектую розробникам Серый Шкель та Вадим Орел. Я щасливий!».
Зовсім скоро пройшли десятки успішних операцій з використанням інноваційного магніта (лише на вересень 2022 року їх налічувалося більше 70). Винайдений прилад стає великим помічником для хірургів, які рятують все більше наших захисників та звичайних громадян, котрі постраждали внаслідок військових дій. Фахівці зазначають, що загалом подібна методика видалення феромагнітних уламків з людського тіла не є інноваційною і відома вона ще з часів Першої Світової війни. Після того, коли 2014 року розпочалася російсько-українська війна, схожий прилад розробили в Харкові. Але кременчуцькі винахідники, у відповідь на конкретні прохання місцевих лікарів, які мали подібну, але дуже застарілу “апаратуру”, вирішили виготовити максимально унікальний та універсальний пристрій.
Зручний для роботи в польових умовах
Винахідники зазначають, що війна, яка сьогодні триває в Україні, точно не схожа на Першу Світову та на інші попередні. Кульових поранень, порівняно з іншими їх видами, на фронті найменше. Внаслідок постійного застосування ворогом артилерії, наших воїнів та цивільне населення часто вражають уламки й осколки артилерійських снарядів і мінометних мін. Зважаючи на те, що вони виготовлені зі сталі, такі фрагменти мають здатність притягувати до себе магніт.
При вогневому ураженні навіть уламки незначних розмірів та ваги внаслідок дії високої кінетичної енергії наносять людині величезну шкоду (особливо, якщо мова йде про незахищені ділянки тіла) та нерідко можуть забрати людське життя. Коли такий постраждалий потрапляє до лікаря, то й при звичайному хірургічному втручанні досить складно позбутися інородних тіл з людського організму. А що вже говорити про надання медичної допомоги в польових умовах?
Внаслідок руху металевого фрагмента людським тілом утворюється інвазивний канал. Він часто є “незручним”, щоб лікар захопив уламок хірургічним інструментом і його вдало видалив. Тому зазвичай у медиків немає іншого варіанту як розширювати інвазивні канали, бо по-іншому чужорідне тіло не дістати. Та яким би фахівцем не був хірург і як би акуратно він не старався працювати, хірургічне розсічення тіла на місці попереднього ураження — це іще одна травма. Рана загоюватиметься довше, ймовірні й ускладнення. При всьому цьому треба знову ж таки не забувати, що більшість медиків нині стикаються з такими постраждалими саме в польових умовах. І кременчуцький магніт у таких випадках дуже доречний. Його вводять саме в інвазивний канал. Уламок фіксується у магнітному полі наконечника приладу, а потім його дістають із рани. Уражені тканини по суті не отримують при цій маніпуляції додаткових ушкоджень.
Опис процедури на словах звучить дещо “ідеально”. Звичайно, так зручно працювати лікареві було б десь у мирний час та в операційній. У польових же умовах дорога кожна хвилина, там скрізь чатує небезпека, антисанітарія і повсюди пацієнт може підхопити інфекції. Та й, поспішаючи, медику складно знайти у тілі постраждалого усі найдрібніші осколки. Нерідко фронтові медики працюють під свистом снарядів і куль, та в умовах інших загроз. То ж хірургічне втручання, навіть з інноваційним магнітом і навіть для досвідчених лікарів, — непросте завдання. Уявіть, як “швидка” ходить ходора по бездоріжжю, а в твоїх руках чиєсь життя: медик має швидко оглянути пораненого, оперативно визначити всі загрози, надати необхідну допомогу, зокрема уміло і максимально швидко скористатися магнітом, щоб “спіймати” і не втратити на шляху до вилучення той зловісний уламок заради порятунку людського здоров’я і життя. Але попри складність умов застосування, значення нового приладу непересічне.
Переваги і параметри приладу
На старті розробки хірургічного магніта у медиків було чимало важливих побажань до винахідників з приводу того, як ця річ має працювати. І розробники в цьому напрямку вдало потрудилися. До постачальника сталі винахідники звернулися на початку квітня і вже за пару тижнів зробили прототип приладу. Ще пару тижнів знадобилося на його тестування та усунення недоліків. Матеріали придбавали спершу за власні гроші, а згодом до доброї справи долучилися небайдужі.
Винахід для лікарів досить простий у використанні, портативний і автономний. Хірургічний пристрій складається з трьох частин: корпусу, магніта і змінного наконечника. Важлива перевага кременчуцького приладу — універсальність його стерилізації. Корпус і наконечники приладу зроблено з нержавіючої сталі, яка має хороші магнітні властивості. Отже для них підійде обробка різними методами, зокрема хімічна, термічна та озонуванням. Магніти внутрішні треба стерилізувати хімічним методом.
Прилад наскільки простий, що в ньому навіть немає чому ламатися. Апарат зовсім невеликий (вага близько 200 грамів) і нагадує ручку для письма, тому тримати його хірургу легко і зручно.
Одні з перших результатів роботи магніта
Конструкція кременчуцького магніта забезпечує те, що він не втрачає магнітних властивостей під час стерилізації, як раніше могло траплятися з подібними пристроями. За словами розробників, за десяток років функціонування їх винахід втратить лише пару відсотків власної сили. Це мізер, який не вплине на подальшу його діяльність. Сила тяжіння магніта — до 650 грамів. Цей показник можна суттєво збільшити, але це спровокує небажаний результат: під час більш стрімкого видалення металевий фрагмент може пошкодити м’язи, нервові вузли і т.д. Тому розумні параметри пристрою забезпечують йому аналогічну діяльність.
Вихідні параметри майбутнього винаходу кременчуцькі інженери взяли з електромагнітного пристрою середини 80-х років минулого століття (подібні екземпляри важили по кілька кілограмів). На старті розробки компанія теоретиків і практиків дійшла висновку, що майбутній прилад, який затребуваний у період війни, не повинен працювати від електрики, а в даному разі підійде спосіб функціонування на неодимових магнітах.
Прилад, що рятує життя, запатентовано. Його активно виготовляють і передають медикам (насамперед у прифронтові шпиталі та за іншими першочерговими напрямками) ще й у гарному пакуванні. Також винахідники працюють над іншими військовими і медичними девайсами. Зокрема створили нову модифікацію вищезгаданого приладу для торакальної хірургії і вже вдало випробували на легенях пацієнтів.
