28 Вересня 2022

В Полтавській обласній бібліотеці відбувся захід до Дня Гідності та Свободи

Related

Він забудував половину Полтави – геніальний Лев Вайнгорт

Протягом 30 повоєнних років Полтава мала одного з кращих...

Як полтавський чиновник став зачинателем нової української літератури – Іван Котляревський

Теза російської пропаганди про відсутність української нації (мова це...

Магія поза Хогвартсом чи ефект плацебо: народна медицина на Полтавщині

Значна частина народної медицини практикується на Полтавщині простими людьми....

Як полтавець заснував вищу медичну школу України: міністр УНР Оксентій Корчак-Чепурківський 

Засновником національної вищої медичної школи і медичної науки вважається,...

Share

В Полтавській обласній універсальній науковій бібліотеці імені І.П. Котляревського відбувся вечір-реквієм “Маємо пам’ятати”, приурочений до дня Гідності та Свободи. Це державне свято, що відмічають у річницю початку двох українських Майданів: Помаранчевої революції та Революції Гідності. Далі на  ipoltavets.com.

На заході приймали участь історики та дослідники тих буремних подій, які одночасно були і їх учасниками. Багато уваги спікери надали причинам виникнення обох революцій та подіям, що їм передували.

Що говорять дослідники?

Наприклад, голова полтавського офісу північно-східного відділу УІНП Олег Пустовгар наголошує: українська Незалежність відновилася завдяки “РУХ-івському” Майдану. Події, які увійшли в історію як “Революція на граніті” сталися в жовтні 1990 року, коли протестуючі, зокрема студенти вишів, розбили наметове містечко на головній площі Києва та оголосили голодування, допоки вище керівництво УРСР не виконає їхні вимоги: відправка уряду у відставку, проведення нових виборів до Верховної Ради УРСР на багатопартійній основі, націоналізація майна Компартії та недопущення підписання нового союзного договору. Тоді, через два тижні після старту голодування, парламент прийняв резолюцію про виконання всіх вимог мітингарів. 

«Майдани – це і є так званий «імунітет” для нашого народу. Власне, як кажуть: «Або пан, або пропав»» – переконаний Олег Пустовгар.

Перші масові протести в історії незалежної України сталися 2004 року. Тоді, коли другий термін президентства Леоніда Кучми закінчувався й на це місце претендували політики з різними світоглядними позиціями. Експрем’єр та екс-голова Нацбанку Віктор Ющенко мав прозахідну позицію, але його опонент, теж колишній очільник уряду Віктор Янукович мав проросійську орієнтацію. Через перемогу останнього у другому турі на заклик Ющенка люди і зібралися на Майдані Незалежності в Києві, щоб підтримати курс України на Захід. Через місяць Конституційний суд визнав недійсними результати виборів і призначив третій тур, на якому переміг Ющенко.

Однак, за кілька років Янукович таки отримав першість на виборах і став президентом. Україна потроху почала свій рух у лоно Росії. Саме тоді, за словами Олега Пустовгара почалися маленькі “майдани”, на яких протестували проти нового податкового кодексу та закону про мову, який різко виділяв російську майже як другу державну мову. Тому, запевняє історик, “податковий” та “мовний” майдани, разом з іншими, меншими протестними рухами, символізували, що скоро почнеться нова революція.

«Янукович зробив усе, щоб перетворити Україну на маленьку Росію – «Малоросію». Тільки назва була б «Українська Держава»» – говорить дослідник.

Він також впевнений: глибинна причина початку Євромайдану – відмова Януковича від європейської інтеграції та рух в бік Росії та Путіна. Після трагічних подій в центрі столиці Янукович втік до Росії, а на його місце обрали нового президента. Коли Майдан закінчився – майданівці стали волонтерами та добровольцями.

«Що дала нам революція? Ми вижили як держава. Нас би вже не було. Це продовження визвольної  боротьби, як у XX столітті» – каже Олег Пустовгар.

Що відбувалося в Полтаві?

бібліотека

Також він пригадав події на полтавському Євромайдані, який почався в один день з київським. Події на ньому теж відігравали чималу роль у продовженні Революції Гідності. На полтавський Майдан у найтяжчі дні виходило до десяти тисяч протестувальників. 

«Коли я зайшов до приміщення Полтавської ОДА, то пройшов через підвальне приміщення, воно було вщерть забите вівчарками. На першому поверсі був бранспойт. Тобто, вони хотіли гнати людей на вулицю вівчарками й поливати людей водою у 25-градусний мороз» – пригадує Олег Пустовгар.

Найголовнішу роль у заході віддали людям: хто організовував протести, керував ними, загинув, був порананениц чи просто ходив на акції протесту.

«Ці три місяці – це колосальна робота. Це велика напруга. Й треба віддати належне тим, хто організовував ті події, був у перших рядах» – говорить Історик, краєзнавець, заслужений діяч культури України Тарас Пустовіт.

Він впевнений: боротьба українського народу за свою незалежність ще не завершилася. Аж надто у тяжкі часи війни з Росією. 

«Ми з вами є свідками трьох Майданів. Ми є свідками того, як змінюється історія. Ми бачимо, скільки жертв. Наша боротьба за незалежність продовжується» – запевняє Тарас Пустовіт.

Окрім цього, на заході відбулася невелика концертна програма. Учасники віддали шану тим, хто віддав своє життя за вільну та незалежну Україну.

.,.,.,.