У Полтавській обласній філармонії відбувся святковий захід “Король танго”, що був присвячений 100-річчю з дня народження композитора Астора П’яцолли. Концертну програму з добірки творів влаштував камерний оркестр імені Дмитра Ахшарумова. Були виконані ті композиції, які прославили знаменитого митця. Солістом на заході став Заслужений артист України, що приїхав до Полтави з Києва, Ігор Саєнко. Далі на ipoltavets.
“Грав би ще і ще – але мушу встигнути на поїзд. До Полтави їду завжди з особливим настроєм, бо колись ще студентом у вашому місті здобув своє найперше перше місце на музичному конкурсі “Полтавська весна”, який проводить Полтавське музичне училище!”, – говорить Ігор Саєнко.
Глядачі були вельми задоволені дійством. Після завершення концерту вони зустріли виконавців бурхливими оваціями.
Хто такий Астор П’яцолла?
Це відомий аргентинський композитор, бандеоніст (різновид гармоніки), який у себе в Аргентині став більш відомий як “Великий Астор”. Народився у сім’ї італійських мігрантів. Своє дитинство Астор провів у Нью-Йорку, де почав захоплюватися джазом. В кінці 30-х років повертається до себе на батьківщину й 1946 року засновує свій перший колектив. На початку 50-х років отримує стипендію на навчання в Парижі, де він брав уроки у композиторки Надії Буланже, яка спрямувала його інтерес на жанр танго, який є неймовірно популярним в Аргентині.
Після того, він навперемінки живе на два міста: Нью-Йорк та Буенос-Айрес. Міжнародного визнання він здобув вже майже на схилі літ, у 80-х роках, виступаючи зі своїм квінтетом Tango Nuevo. Концерти тривали до 1989 року, поки П’яцолла не вирішує виступати сольно. Однак, інсульт за рік обриває його кар’єру. Через два роки музикант відходить у вічність у Буенос-Айресі.
Цікавим фактом є те, що Астор П’яцолла є одним із небагатьох композиторів, якому вдалося відтворити на власних концертах майже всі свої музичні твори. За останні десять років свого життя композитор написав більше 300 танго та близько 50 саундтреків до фільмів. Писав П’яцолла і музику до театральних вистав та балетів. На рік по його смерті, один з його творів – Oblivion номінували на премію Греммі за “Найкращу інструментальну композицію”.
