25 Червня 2026

Український модерн у Полтаві: як впізнати архітектурний стиль і чому він став символом міста

Related

Як знайти для дівчинки босоніжки, які не захочеться знімати влітку

Літнє дитяче взуття зазвичай проходить перевірку дуже швидко: кілька...

Український модерн у Полтаві: як впізнати архітектурний стиль і чому він став символом міста

Якщо попросити назвати архітектурний символ Полтави, більшість містян згадає...

Полтавські меценати: як місцеві підприємці формували культурне обличчя міста

Будинок Полтавського губернського земства, Полтавська громадська бібліотека, пам'ятник Івану...

Вологий корм для собак: коли він потрібен та як вибрати правильний варіант

Повноцінний раціон домашнього улюбленця може складатися не лише із...

Перша допомога при атаці гнусу: як швидко зняти набряк і свербіж

Пікніки біля водойм та відпочинок у лісопарковій зоні часто...

Share

Якщо попросити назвати архітектурний символ Полтави, більшість містян згадає будівлю колишнього Полтавського губернського земства — нині Полтавський краєзнавчий музей імені Василя Кричевського. Саме ця споруда стала одним із найвідоміших зразків українського модерну — стилю, який на початку XX століття поєднав сучасні європейські тенденції з українськими народними традиціями. Далі на ipoltavets.

На відміну від багатьох міст, де модерн залишився лише однією з архітектурних течій своєї епохи, у Полтаві він перетворився на частину міської ідентичності. Тут сформувався власний архітектурний образ, у якому мотиви української хати, козацького бароко, народної кераміки та традиційного орнаменту отримали нове прочитання. Як виник український модерн, за якими ознаками його можна впізнати та чому саме Полтава стала його головною столицею — розповідаємо у цьому матеріалі.

Що таке український модерн і чому Полтаву називають його столицею?

На межі XIX–XX століть в українській архітектурі сформувався новий стиль, який тепер відомий як український модерн. Він виник під впливом загальноєвропейського модерну (ар-нуво), але водночас спирався на місцеві традиції — народне будівництво, козацьке бароко, орнаменти української вишивки та декоративне мистецтво.

Для архітекторів того часу український модерн був не просто художнім напрямом. У період, коли українська культура існувала в умовах імперських обмежень, новий стиль став способом підкреслити національну самобутність. Замість копіювання петербурзьких чи московських зразків архітектори зверталися до форм українських хат, дерев’яних церков, козацьких соборів і народних орнаментів, поєднуючи їх із сучасними на той час архітектурними рішеннями.

Особливе місце в історії українського модерну посідає Полтава. Саме тут на початку XX століття було реалізовано один із найвідоміших і найвпливовіших проєктів нового стилю — Будинок Полтавського губернського земства (нині це — Полтавський краєзнавчий музей), зведений у 1903–1908 роках за проєктом архітектора Василя Кричевського. Будівля настільки яскраво продемонструвала можливості українського модерну, що стала своєрідним маніфестом нового архітектурного напряму.

Успіх земського будинку зробив Полтаву одним із головних центрів розвитку українського модерну. Тут працювали художники Сергій Васильківський та Опанас Сластіон, розвивалися народні промисли, діяли мистецькі та освітні осередки. Саме в Полтаві український модерн уперше отримав масштабне та послідовне архітектурне втілення. 

Як впізнати український модерн у Полтаві: 7 характерних ознак

Полтаву часто називають неофіційною столицею українського модерну. Саме тут на початку XX століття сформувалися архітектурні рішення, які згодом стали взірцем для багатьох українських міст. Якщо придивитися уважніше до історичних будівель міста, можна легко помітити характерні риси цього стилю.

  1. Народні орнаменти. Український модерн активно використовував мотиви народної вишивки, кераміки та різьблення по дереву. Яскравий приклад — Будинок Полтавського губернського земства.
  2. Асиметричні фасади. Відмова від суворої симетрії, різновисокі об’єми, вежі та виступи створювали динамічний і мальовничий силует будівель.
  3. Дахи, натхненні українською хатою. Високі ламані дахи з характерними заломами перегукувалися з традиційною українською архітектурою.
  4. Майоліка та кольорова кераміка. Полтавщина здавна славилася гончарними традиціями, тому в оздобленні широко використовували керамічні вставки, майолікові панно та кольорову плитку. До створення декору долучалися майстри й учні закладу, який нині має назву Миргородський фаховий коледж імені Миколи Гоголя.
  5. Поєднання модерну та українського бароко. Архітектори поєднували сучасні рішення з мотивами українського бароко, використовуючи хвилясті фронтони та декоративні щипці.
  6. Використання місцевих матеріалів. Для оздоблення застосовували місцеву цеглу, кераміку та природні матеріали, підкреслюючи зв’язок архітектури з регіоном.
  7. Будівля як культурний маніфест. Український модерн став архітектурним вираженням національної ідентичності та прагнення створити власний український стиль.

Більшість найвідоміших споруд українського модерну в Полтаві були пов’язані з громадським життям, освітою та культурою. Вони демонстрували прагнення створити власний український стиль у межах тогочасної імперії та стали архітектурним вираженням національної ідентичності.

5 будівель українського модерну в Полтаві, які варто побачити

Український модерн найкраще вивчати не за підручниками, а під час прогулянки містом. Полтава зберегла кілька знакових споруд, які демонструють різні грані цього стилю — від його класичних зразків до більш пізніх інтерпретацій. Якщо ви хочете зрозуміти, чому саме Полтаву вважають одним із центрів українського модерну, почати варто з цих локацій.

Будинок Полтавського губернського земства

Адреса: площа Конституції, 2.

Без перебільшення, це головна архітектурна пам’ятка Полтави та один із найвідоміших зразків українського модерну в Україні. Будівлю спорудили у 1903–1908 роках за проєктом Василя Кричевського. Архітектор поєднав принципи європейського модерну з мотивами української народної архітектури.

Фасади прикрашені майоліковими панно, гербами та орнаментами, натхненними народною вишивкою. Особливу увагу привертає силует будівлі з високим дахом, який нагадує традиційну українську хату. Саме цей проєкт вважають відправною точкою українського архітектурного модерну.

Будинок Дворянського та Селянського банку

Адреса: вул. Соборності, 39.

Споруда, яка відома як будинок з таємничими птахами, зведена у 1906–1909 роках за проєктом архітектора Олександра Кобелєва. Хоча будівлю зазвичай відносять до «руського модерну», у її архітектурі помітні численні елементи, характерні саме для української традиції початку XX століття.

Будинок вирізняється складною композицією фасаду, декоративними баштами та майоліковими панно, створеними за ескізами відомого художника Миколи Реріха. Нині тут розміщується Управління СБУ в Полтавській області.

Особняк Наума Бахмутського

Адреса: вул. Пилипа Орлика, 15.

Цей будинок, мабуть, один із найцікавіших прикладів романтичного модерну в Полтаві. Особняк спорудили у 1906 році для підрядника Наума Бахмутського за проєктом українського архітектора Владислава Городецького, який також спроєктував у Києві відомий Будинок з химерами. Допомагав йому італійський майстер Еліа Сала. 

Будівля поєднує модернову пластику фасадів із незвичними для Полтави мавританськими мотивами. Найвпізнаваніший елемент — декоративна вежа, яка нагадує мінарет. Саме завдяки цьому особняк легко впізнати серед історичної забудови міста.

Будинок лікаря Олександра Волкенштейна

Адреса: вул. Шевченко, 13.

Цей будинок демонструє, як модерн адаптувався до місцевих будівельних традицій. Первісно споруда була дерев’яною, а згодом її облицювали цеглою.

Особливу цінність становлять різьблені дерев’яні елементи декору, які поєднують модернову стилістику з традиційними архітектурними мотивами Полтавщини. Саме такі деталі показують, що український модерн не копіював європейські зразки, а переосмислював місцеву спадщину.

Каплиця Св. Юрія Переможця 

Адреса: вул. Старий Хутір, 1.

Ця невелика, але надзвичайно важлива для української архітектури споруда є одним із найоригінальніших зразків українського модерну в Полтаві. Каплицю збудували у 1911-1914 роках за проєктом архітектора Ігоря Кальбуса — студента Петербурзького інституту цивільних інженерів та члена Українського архітектурного гуртка.

Попри скромні розміри (близько 9 м²), будівля має виразний монументальний характер. Вона виконана у формі квадрата та поставлена на гранітний стилобат. Фасади облицьовані керамічною плиткою, а декоративні елементи — майолікові вставки з Опішні та Миргорода — надають споруді виразного національного колориту.

Особливу увагу привертають чотири фронтони з сакральними зображеннями, які формують цілісну декоративну композицію. Поєднання народних мотивів, керамічного декору та модернових архітектурних форм робить каплицю унікальним прикладом «земського стилю» — одного з напрямів українського модерну.

Каплиця Святого Юрія Переможця збереглася, хоча й перебуває в незадовільному стані та потребує реставрації. Попри це, вона залишається рідкісним зразком сакральної архітектури українського модерну і важливою частиною архітектурної спадщини Полтави.

Де шукати український модерн у Полтаві: маршрут для прогулянки

Український модерн у Полтаві — це не музейний експонат, а частина міського простору, яку можна побачити під час звичайної прогулянки центром міста. Більшість найвідоміших пам’яток розташовані неподалік одна від одної, тому знайомство зі стилем легко перетворити на окремий туристичний маршрут.

Площа Конституції — серце українського модерну

Найкраще розпочати знайомство з Полтавою саме з площі Конституції. Тут розташована головна архітектурна пам’ятка міста — Будинок Полтавського губернського земства, нині Полтавський краєзнавчий музей імені Василя Кричевського.

Саме ця споруда вважається першим і найвідомішим зразком українського архітектурного модерну. Тут можна побачити практично всі характерні риси стилю: асиметричну композицію, майолікові панно, орнаменти, натхненні народним мистецтвом, високі дахи та елементи українського бароко.

Поряд розташовані інші історичні будівлі початку XX століття, які дозволяють зрозуміти, як новий стиль поступово змінював архітектурне обличчя міста.

Іванова гора — історичний контекст стилю

Наступною точкою маршруту може стати Іванова гора — найстаріша частина Полтави. Хоча більшість пам’яток тут належать до інших історичних епох, саме звідси добре видно, як український модерн інтегрувався в уже сформований міський ландшафт.

Прогулянка Івановою горою дозволяє побачити своєрідний діалог між козацькою, класицистичною та модерною архітектурою. Саме тут особливо відчувається прагнення архітекторів початку XX століття створити стиль, який спирався б на місцеві традиції та водночас відповідав сучасним європейським тенденціям.

Історичний центр міста

Далі варто пройтися вулицями Соборності, Стрітенській, Гоголя та навколишніми кварталами історичного центру. Тут збереглися окремі будинки початку XX століття, у яких можна побачити елементи модерну — характерний декор, рослинний орнамент, незвичні форми вікон і фасадів.

Окремої уваги заслуговує будівля колишнього Дворянського і Селянського банку, яка демонструє вплив модерних тенденцій на адміністративну архітектуру того часу. Навіть там, де український модерн поєднувався з іншими стилями, відчувається прагнення архітекторів відійти від типових імперських зразків і створити більш самобутнє архітектурне середовище.

Поради для туристів і любителів архітектури

Щоб краще зрозуміти український модерн у Полтаві, варто дивитися не лише на загальний вигляд будівель, а й на деталі. Саме вони часто розкривають задум архітекторів.

Під час прогулянки звертайте увагу на:

  • орнаменти, схожі на мотиви української вишивки;
  • майолікові вставки та керамічний декор;
  • трапецієподібні вікна та дверні прорізи;
  • високі ламані дахи;
  • рослинні та фольклорні мотиви в оздобленні фасадів;
  • поєднання модерних форм із елементами української народної архітектури.

Для повного занурення варто відвідати Полтавський краєзнавчий музей, де можна дізнатися більше про творчість Василя Кричевського та історію українського модерну на Полтавщині.

... Copyright © Partial use of materials is allowed in the presence of a hyperlink to us.