Ключові мотиви у творчості філософа Г. Сковороди (Полтавский край)

28. April 2021 Lilia Solodka

Є такі світові постаті, значення яких неможливо розвіяти у віках та поколіннях. Вони неначе вічний ореол гуманності, етичності та святості, які осявають дорогу всім прийдешнім поколінням. Світовим, зосібна українським просвітителем, втіленням мудрості та духовного багатства є Григорій Сковорода (1722 – 1794), чия славетна постать оповита легендами, переказами; про його життя пишуть з неменшою цікавістю, ніж про творчу спадщину, пише ipoltavets.com.

Унікальний талант Г. Сковороди

5

Григорій Сковорода – людина унікального таланту, світлого розуму, він – вічний учитель та поводир свого народу. Свідомо відрікаючись від величі багатства, чину, статків, він прийняв одвічний сан духовно чистої, із кришталевою совістю людини. Маючи у житті із матеріальних статків лише латану свитину, торбинку та посох, він уславився на світовій мапі одвічним духовним наставником, людиною, яка робить світ світлішим, щасливішим, кращим, мудрішим та прозорішим.

Значення постаті Г. Сковороди – неоціненне. Чого тільки вартують його вчення пізнати себе, займатися «спорідненою працею», віднайти в собі вічне «щастя», бути незрадливим другом. Мудрець дотримувався настанов славного філософа Епікура, що потрібне – легке, а непотрібне – важке. Його мудрість вилилася сонцесяйним блиском на нащадків, які спрагло всотують вчення Г. Сковороди, позаяк воно несе пізнання самого себе, ключ до розуміння власного Я та Абсолюту. Філософ говорив про вічні речі добра і зла, краси і потворності, доброго і ницого, розумного й абсурдного, любові й ненависті, чесності й підлості тощо. 

Жанр байки у творчому ореолі філософа

2

У річищі байки творив Г. Сковорода (написав славнозвісну збірку байок «Басни Харьковскія», перші 15 байок створено у 1769 році, другу половину – у 1774 р (усього 30)); саме у цьому році був упорядкований збірник і адресований приятелю П. Ф. Панкову.

Байка «Бджола та Шершень» має порядковий номер 27 у збірці «Басни Харьковскія», написана майже наприкінці байкарської діяльності Сковороди. У лаконічній оповіді досить блискуче та глибоко охарактеризовано життя людей, їхніх полярних поглядів на життя, різних пріоритетів існування. У формі короткого діалогу Шершня та Бджоли прослідковуємо повний антипод думок. 

Філософ возвеличує працю, бо вона є запорукою щасливого та безтурботного життя, натомість лінь, ледарство – це вічне зло, якому немає виправдання, ці негативні риси спалюють та  винищують в особистості всі гуманні, етичні, емпатійні та естетичні первні.

Мотив спорідненої праці

Мотив спорідненої праці бринить золотим акордом у байках українського філософа. Йдеться про найголовніше – призначення особистості в мінливому та хиткому світі. 

Творчість та глибина змісту Г. Сковороди, вихідця із Полтавського краю, виграє золотоголосними барвами на світовій філософського-просвітительський арені.

Подих вісімнадцятого століття пломеніє багаттям розуму, символістсько-барокової виразності, пишності, емблематичності та епопейності.