Історичні події: Солоницький бій на Полтавщині

29. April 2021 Lilia Solodka

Історія України загалом та кожного регіону зокрема - то шлях до розуміння життя наших предків в минулому та життя нащадків в майбутньому. Як слушно зауважував І. Багряний: “Хто не знає свого минулого, той не вартий майбутнього!” Тож сьогодні ми з особливим інтересом відкриваємо сторінки минувшини, аби заглибитися у життя своєї країни, зрозуміти сильні і слабкі сторони своєї держави та поліпшити життя в Україні сьогодні  протяжністю у майбуття, пише ipoltavets.

Тож сьогодні торкнемося звитяжної, хоч переможеної Солоницької битви (1596) на Лубенщині.

Звитяжні повстання під проводом Северина Наливайка

4

Северин Наливайко як мудрий полководець, блискучий державний діяч зробив багато для суверенітету України. Зокрема, оволодів не лише навиками козацького ремесла, проте й вивчав справу ведення політичних переговорів, історичних дискурсів. Продемонструвавши себе вмілим ватажком, Северин Наливайко змагався та відстоював християнську віру, волю та свободу.  

Вирішальний Солоницький бій

2

Вирішальним, зокрема для долі не лише українських земель, але й для долі Северина Наливайка та його поплічників, став Солоницький бій (1596). Особливо значущий він для нас, полтавців, ще й тим, що історичні події відбувалися поблизу міста Лубен (над річкою Солоницею). Власне, можемо говорити, що ця подія стала заключним акордом козацьких повстань в контексті доби XVI ст. (1594-1596).

Перебіг подій

Зазначимо, що польське вороже військо було набагато чисельнішим за козацькі загони, тож нерівні умови боротьби теж далися взнаки, хоч і українські вояки полум’яно та віддано боронили рідну територію. Однією із причин поразки стала зради Лободи (поплічника Наливайка), хоч зрадника було страчено, одначе невтішним було майбутнє і Северина. Власне, багато жителів Лубенщини було вбито, поплатилися життям і козаки, а сам Наливайко був відправлений до Польщі, де був катований (четвертований). Фатично знищений фізично, та не духовно, бо оборона рідної землі від ворога була справою всього життя Северина Наливайка.

Сьогодні, проїжджаючи побіля річки Сули, відвідавши Засулля, можна побачити привабливу місцевість, яка запрошує у свої володіння. Якщо ж повернутися на кілька століть потому, можна уявити буремні події, відчути гіркоту сліз та непоправних втрат. Майбутнє виринає із минулого, тож його не можна забувати, бо, таким чином, ми втрачаємо свою ідентичність, та, власне, самого себе.    

Історія Полтавщини перемита війнами: звитягами та поразками, а ми, краяни, мусимо пам’ятати героїзм своїх предків, які ціною свого життя захищали нас, мріючи про щасливе минуле країни, її міст, сіл, її розкішної та пишної території.

Тож пам’ятаймо історію, тоді ми ніколи не загубимося у полях неправдивої інформації, будемо свідомим народом, котрий шанує минуле і чітко окреслює перспективи на майбутнє; тільки шляхом єднання, віри, сили та правди можна здобути перемогу в усіх сферах життя.