2 Грудня 2022

«Космічна» Полтава: що варто знати любителям авіації та космосу?

Related

Камера в тринадцятих iPhone: 7 цікавих фішок

Незважаючи на появу нової чотирнадцятої лінійки, iPhone 13 залишається...

Як морили голодом людей у селах на Решетилівщині

Кількість жертв “у війні” голодомором проти українського селянства перевищила...

Горбанівська Чудотворна ікона Пресвятої Богородиці

У храмах Полтавщини знаходиться кілька чудотворних ікон. Одна з...

Найцікавіші та “найсвіжіші”археологічні знахідки на Полтавщині

Полтавська земля завжди приємно дивувала археологів, даруючи їм чудові...

Share

З тим, що Полтавщина – справжня «скарбниця» цікавих локацій, мало хто може посперечатися. У кожному місті, селі та селищі даного регіону, повідомляє сайт ipoltavets, є якась своя пам’ятка. Ну, а в самій Полтаві таких місць, як то кажуть, хоч греблю гати.

До загальновідомих туристичних локацій відносять білу альтанку, краєзнавчий музей і парк Котляревського. Незаслужено залишаються в тіні музеї авіації і космонавтики, яких, між іншим, в місті не один або два, а цілих три.

Полтавщина – батьківщина Юрія Кондратюка

На Полтавщині народився всесвітньо відомий геній Юрій Кондратюк. Незважаючи на те, що не він є відкривачем закону тяжіння та інших законів фізики, цього вченого ставлять в один ряд із Ньютоном та іншими світилами науки. А все тому, що Кондратюк був першим, хто розрахував траєкторію польоту на місяць (чим негайно скористалася влада США).

У 1969 році Д.Буллок (американський вчений) відкрив те, що довгий час, не те, щоб трималося в таємниці, просто навмисно замовчувалося: якби не Кондратюк, програма польоту на місяць так і лишилась би ідеєю. Коли дана інформація дійшла до України, в Києві сильно здивувалися, оскільки ніхто навіть не чув про якогось там Кондратюка і тим більше, про його наукові подвиги в галузі космонавтики. Виходить, що Юрій Васильович Кондратюк, як то кажуть, з місяця звалився на голову тодішнім вченим.

Для з’ясування особи невідомого вченого створили, ні багато ні мало, цілу комісію очолив її Писаренко, якому довелось докласти чималих зусиль, щоб розкопати особу Кондратюка. Виявилося, про нього майже нічого не знали не тільки в Києві, але й у рідній Полтаві. 

Коли прийняли рішення створити музей, виявилося, що будинок, в якому жив Юрій Васильович, звичайно, зберігся, але крім самої будівлі не вціліло нічого. Іншими словами, немає з чого робити музейну експозицію. Проте, на цьому епопея створення музею не закінчилася. Фантастичними зусиллями протягом декількох років буквально по крихтах зібрали 4000 експонатів, які так чи інакше мають відношення до авіації й міжпланетних польотів. Результатом стало створення музею авіації та космонавтики, що знаходиться за адресою Первомайський проспект, будинок 16.

На жаль, особистість і біографія Ю. Кондратюка досі сповнені таємниць та протиріч. Наприклад, зберігся аркуш паперу (листок кадрового обліку), на якому сам інженер писав, що він народився в 1900 році в Луцьку. Документ піддавали всіляким експертизам, але нічого, що вказує на підробку, не знайшли. Виходить, що цю інформацію про себе написав сам Юрій Васильович. При цьому, достовірно відомо (і навіть доведено), що він з’явився на світ в 1897 році, тобто трьома роками раніше зазначеної дати, а місцем його народження була Полтава.  Ще одна таємниця, яку покійний геній авіації забрав з собою в могилу – це зміна імені та прізвища. Справжнє ПІБ Кондратюка – Шаргей Олександр Гнатович.

Музей Дальньої авіації – цікавинка під відкритим небом

Роком створення цього музею вважається 1987 р. Саме тоді біля навчального корпусу 185-го гвардійського важкого бомбардувального авіаполку поставили на так звану «вічну стоянку» легендарний ТУ-16. Раніше він служив на озброєнні дальньої авіації СРСР і відпрацював практично 4 десятки років. Трохи пізніше там же приземлилися ракетоносці ТУ – 160 і ТУ-95МС, а слідом за ними дальні літаки ТУ-22КП, а також ТУ-22М3, що були свого часу носіями ядерної зброї.

Коли місце стоянки авіатехніки перетворилось на музей, туди ж помістили і бомби різноманітних калібрів (звісно, саме ті, якими користувалася дальня авіація). Екскурсії проводили колишні льотчики, які розповідали не тільки про експонати, а й про свою неймовірну військову біографію, повну «гострих» моментів, коли життя буквально висіло на волосині.

Військово-історичний музей важкої бомбардувальної авіадивізії

Тут же, на аеродромі розташована ще одна цікава локація – Військово-історичний музей 13-ї гвардійської важкої бомбардувальної авіадивізії імені Дніпропетровсько-Будапештського ордена Суворова одинадцятого ступеня.

Через незнання можна вирішити, що цей музей – щось на зразок відділу (залу) музею Дальньої авіації, але це абсолютно різні установи. Примітно, що дану авіаційну дивізію пов’язують з ім’ям Д. Дудаєва, до 1996 року був президентом Ічкерії (Чеченської Республіки). Справа в тому, що через цю авіадивізію пройшли без винятку всі, хто в СРСР і потім в Росії обіймав посаду командувача далекою авіацією (і Дудаєв не став винятком). Багатьом ветеранам авіації екс-керівник Чеченської Республіки відомий, як чесний і кваліфікований радянський військовий, що жодного разу в житті не осоромив мундир.  Йому багато разів намагалися поставити меморіальну дошку, але завжди щось заважало.

Знамениті полтавці, які зробили відкриття в галузі авіації

В останні роки Парашутний спорт набуває все більшої і більшої популярності. Сьогодні через війну цивільні польоти і навіть підняття в небо на вертольоті зі зрозумілих причин заборонені, але це не означає, що затяті цінителі неба відмовилися від свого захоплення. При цьому, мало хто знає, що саме в Полтаві жив Гліб Котельников – автор і творець ранцевого парашута. 1912 р. рык створення даного пристосування, яке, без перебільшення, змінило майбутнє повітроплавання.

Поштовхом до цього стала трагедія, що трапилася на очах Котельникова. 24.02.1910 року в Петербурзі проводилося перше свято повітроплавання. На жаль, один з літаків раптом почав розпадатися на частини прямо в небі. З нього випав пілот, у якого, звичайно ж, не було навіть найменшого шансу врятуватися. Це настільки потрясло Котельникова, що він всерйоз замислився над тим, як зберегти життя людини, яка опинилася в повітрі. До цього Гліб захоплювався акторською майстерністю, але з 24 лютого «горів» тільки однією думкою – запобігти загибелі людей в небі.

У Полтаві похований Володимир Ілляшевич – Єльяшевич) – вчений та авіатор, який написав не одну роботу з повітроплавання і був членом-кореспондентом Миколаївської Головної фізичної обсерваторії при Академії Наук.

.,.,.,.