Полтавська земля завжди приємно дивувала археологів, даруючи їм чудові знахідки зі своїх надр. Цікавим і пам’ятним для місцевих фахівців-пошуковців виявився зокрема й початок 2020-х років. Розповімо про кілька найцікавіших знахідок у регіоні за даний період. Далі на ipoltavets.
Унікальна підвіска-амулет у вигляді жука-скарабея
Чималу кількість артефактів, серед яких і ряд просто унікальних, археологи виявили під час впровадження “Великого будівництва” — урядової програми, яка була ініційована 2020-ро року Президентом В.Зеленським. Зважаючи, що одним з її напрямків було масштабне будівництво і реконструкція доріг, про археологічні знахідки під час цього процесу неодноразово повідомляла прес-служба “Укравтодору”. Так, приміром, на будівництві траси Н-31 на Полтавщині 2021 року знайдено унікальну підвіску у вигляді жука-скарабея, яку було виготовлено у сарматські часи і якій за підрахунками вчених налічувалося до 2 000 років! Жука поталанило виявити працівникам Науково-дослідного центру “Рятівна археологічна служба” поблизу села Підгора під час розкопок, які провели перед початком будівництва автодороги державного значення “Дніпро-Решетилівка”.
Тоді дослідникам трапилося парне дитяче поховання сарматського періоду, де зокрема були виявлені два намиста. Але найбільш вразила підвіска у формі жука-скарабея. Жук-підвіска з темно-синього єгипетського фаянсу (який був фрагментом намиста зі скляними прожилками) за пару тисяч років “очікування” археологів у землі, виглядав доволі досконало. Фахівці припускали, що він взагалі майже не змінив свого первинного вигляду. Це показово, щоб зрозуміти високий рівень тогочасних майстрів. Описуючи знахідку, археологи наголошували, що то досить містичний символ у багатьох народів, зокрема в давньому Єгипті (там він був уособленням відродження життя і символізував бога сонця Хепрі). Прикрасу одягали на себе живі, а ще її клали в домовини (насамперед у поховання дітей та жінок), вірячи, що вона супроводжуватиме покійника і сприятиме його відродженню в іншому світі. Жук-скарабей став першою такого типу знахідкою на Полтавщині (принаймні офіційно). Вона датована другою третиною І — серединою ІІ століття нашої ери.
Важливо наголосити, що під час будівництва і реконструкції дороги Н-31 “Дніпро-Решетилівка” археологам відкрилося величезне поле для роботи. Близько двох років тут натхненно і результативно працювала вищезгадана археологічна служба на замовлення Служби автодоріг Полтавської області. Фактично за весь період Незалежності України будівництво траси Н-31 було найкрупнішим інфраструктурним проектом у дорожній сфері. І доки на Полтавщині будували майже 80 кілометрів дороги “з нуля”, археологи неймовірно втішалися, маючи змогу проводити просто унікальні пошукові роботи.
Кістяні ковзани, яким більше тисячі років
Ще одна з найцікавіших знахідок “Рятівної археологічної служби” була виявлена 2020 року. Це — кістяні ковзани, які фахівці датували на момент їх виявлення Х-ХІІІ століттям (тож ковзанам було дещо більше тисячі років). Їх знайшли при розкопках поселення Решетилівка ІІІ. Ковзани знаходилися у культурному шарі поселення на глибині півметра від сучасної земної поверхні. “Один кінець виробу підтесаний і злегка піднятий над поверхнею, на обидвох кінцях зроблені дірки для кріплення до ноги”, — повідомляла дорожня служба.
Лише уявіть собі навіщо нашим пращурам в давнину була необхідна така річ як ковзани. Можна припустити, що і для “дозвілля”, і певно для більш практичних цілей! Фахівці кажуть, що тоді ковзани виготовляли з кінських кісток чи з кісток великої рогатої худоби.
До речі, поселення Решетилівка ІІІ, яке було 2015 року відкрито археологами О.Супруненком і В.Шерстюком і виявилося багатошаровим — на три культурно-хронологічні горизонти, знаходилося в межах обходу міста Решетилівка під час реконструкції автошляху державного значення Н-31 “Дніпро-Решетилівка”.
Корчма, яку міг відвідувати сам Котляревський
2021 року, коли тривали роботи з облаштування громадського простору практично в центрі міста Полтава, археологи отримали ще один чудовий сюрприз. На території перед Полтавською обласною універсальною науковою бібліотекою імені І.Котляревського було знайдено залишки давньої корчми, яка припинила своє існування внаслідок пожежі близько 180 років тому. Корчма (к. ХVІІІ- сер. ХІХ століття) вщент згоріла. Доказом вогняного впливу на споруду був шар вугілля, подекуди до півметра, по периметру корчми, а ще багато попелу, поплавлені скляні пляшки. У чималій будівлі, в центрі якої, ймовірно, знаходився шинок, а точніше на її згарищі, фахівці знайшли чимало скляного посуду (зокрема багато винних пляшок), фрагменти чарок і кухлів, різного розміру штофи, фрагменти керамічних чайників (можливо, для чаю чи кави). Серед знахідок були й глиняні люльки, дитячі свистунці, монети 1735 та 1830 років.
Як виявилося, в закладі відвідувачів частували не лише алкоголем, а й й мінеральними водами з … центральної Німеччини (що було важливим свідченням європейської міської культури). Цьому доказом — фрагменти пляшок з-під мінеральних вод, які користувалися популярністю в Європі у кінці ХVІІІ -ХІХ століть. Археологи зауважували, що виявлення давнього посуду для мінералки стало третьою подібною знахідкою на території Полтави. А ще вони припускали, що зважаючи на роки функціонування корчми, її запросто міг бачити та навіть відвідувати сам Іван Котляревський. Знахідки археологи пообіцяли передати у Полтавський краєзнавчий музей імені В.Кричевського. Він, до речі, розташований зовсім поруч із обласною бібліотекою і згорілою корчмою. 
Фрагмент знайденої миски із поміткою, яка означає, що це останній виріб гончара за певний день
Також під час розкопок археологи вияви господарські ями, які стали свідченням того, що у першій третині ХVІІІ століття Полтава вийшла за межі валів і розбудовувалася в сторону території теперішнього меморіалу Слави. Цей факт навіть набагато цінніший від виявлення споруди старої корчми. Загалом на даній території, яка вважається одним з найстаріших районів Полтави (існує його зображення на карті 1835 року), було знайдено біля 200 історичних артефактів.
Деякі речі шведських кінотників
У 2022 році археологи знайшли в Полтаві речі з трьохсотлітнім минулим. Це — кілька куль зі свинцю (ймовірно, від рушниці) та кремінь від рушниці, фрагменти кінської підкови і люльки для паління, підківка від чобота та копійка часів царя Петра І. Знахідки виявили, коли досліджували мікрорайони Полтави Половки і Юрівка. Фахівці схиляються до думки, що все це належало шведським кінотникам. За даними істориків, які посилаються на картографічні і документальні джерела, на місці виявлення знахідок 1709 року був розташований табір військових формувань шведів, які були учасниками знаменитої Полтавської битви. А точніше на місці виявлення артефактів колись стояла кіннота генерал-майора К.Г.Кройца. На одній з карт шведського генерального штабу тут значилися й українські козаки. Знахідки було передано до державного історико-культурного заповідника “Поле Полтавської битви”.
І це лише окремі цікаві знахідки на Полтавщині за зовсім короткий період кількох попередніх років. Уявіть, скільки особливих відкриттів наші археологи зробили до цього і скільки ще їх попереду! Адже Полтавщина — це просто клондайк для їхньої праці.
