2 Грудня 2022

Горбанівська Чудотворна ікона Пресвятої Богородиці

Related

Камера в тринадцятих iPhone: 7 цікавих фішок

Незважаючи на появу нової чотирнадцятої лінійки, iPhone 13 залишається...

Як морили голодом людей у селах на Решетилівщині

Кількість жертв “у війні” голодомором проти українського селянства перевищила...

Горбанівська Чудотворна ікона Пресвятої Богородиці

У храмах Полтавщини знаходиться кілька чудотворних ікон. Одна з...

Найцікавіші та “найсвіжіші”археологічні знахідки на Полтавщині

Полтавська земля завжди приємно дивувала археологів, даруючи їм чудові...

Share

У храмах Полтавщини знаходиться кілька чудотворних ікон. Одна з цих перлин іконопису і дива Господнього — Горбанівська Чудотворна ікона Пресвятої Богородиці. Далі на ipoltavets.

Легенда про знайдення образу

На початку ХVІІІ століття (за іншими даними ХVІІ) цю ікону було знайдено на околиці міста Полтави. Розповідають, що в тій безлюдній місцині жив тоді лише козак Горбань. Про нього мало відомо, зокрема те, що згодом від його прізвища виникла назва утвореного тут села Горбанівка, яке існує й досі. Козак пасічникував та тримав інше господарство. Раз Горбань косив траву і його коса, спіткнувшись об щось, зламалася. Як виявилося, під неї потрапила… ікона Богоматері. Коса залишила рану на лику Матері Божої під Її правим оком і з нього потекла сльоза. Слід від порізу і сльозу на іконі помітно й досі. Як говорить легенда, місце рани певний час мироточило. 

Від такої знахідки козак дуже схвилювався, він плакав та щиро молився. Коли Горбань знайшов ікону, то помітив, що в неї обрізані краї, ніби хтось понівечив образ. Далі є два варіанти розвитку сюжету легенди. Згідно першого, окрилений такою милістю Божою, козак власним коштом спорудив невеликий дерев’яний храм на честь Різдва Пресвятої Богородиці, де років сто й перебував чудотворний образ. Ще на місці знайдення ікони відкрилося цілюще джерело, яке діє й нині. 

За іншим варіантом, чоловік забрав ікону додому, а згодом розказав про знахідку місцевому духовенству. На місці виявлення образу дерев’яний храм було збудовано зусиллями простого люду та духівництва. Переповідають, що важливу роль у цьому відіграв старшина козацького полку Ілля Вовковняк (він та його дружина по смерті були поховані у храмі). Після перенесення образу до храму, в нього помітили чудотворні властивості. Рік зведення храму точно невідомий, але він згадувався у метричних книгах 1734 року. 1765-го біля храму звели ще й дерев’яну дзвіницю.  

 Звідки в степу ікона?

Відповідно до типу іконописного зображення Горбанівський образ виявився списком Корсунської чудотворної ікони Пресвятої Богородиці, перенесеної 988 року з Корсуня (Херсонесу) в Київ князем Володимиром Великим. Горбанівська ікона, ймовірно, є копією того зображення. Існують гіпотези, що цей образ перебував в одному з храмів полтавської фортеці і був прикрашений дорогоцінною ризою. Можливо, під час Полтавської битви (1709 р.) шведи, які сповідували лютеранство, викрали ікону. Зірвавши коштовну ризу (тому на образі козак і побачив обрізані краї), вони викинули ікону десь біля Полтави. Хоч існують дані про негативне ставлення шведської армії до православних церков, але більшість сучасних дослідників вважають, що шведи до них були лояльними. Як би там не було, ікона знайшлася, та ще й у задовільному вигляді, чому посприяла її основа (зображення нанесено на металеву пластину). 

Новий храм для чудотворного образу

З дозволу єпископа Полтавського і Переяславського, преосвященнійшого Мефодія, а також завдяки пожертвам вірян і вболіванням настоятеля, священника Євтихія Павловського, 1818 року на честь Горбанівської ікони Божої Матері на місці старого дерев’яного храму було зведено новий мурований храм Різдва Пресвятої Богородиці. Сам образ прикрасили коштовностями, зокрема дорогоцінною срібно-позолоченою ризою ризою. 

Чудеса, які несла людям ікона, ретельно відстежувалися і документувалися до революції 1917-го. Традиційно багато літ поспіль із 1850 року 30 червня (13 липня за новим стилем) Горбанівська ікона в супроводі духовенства, багатотисячного натовпу вірян, керівництва міста,  переносилася до Свято-Успенського кафедрального собору в місті Полтава і залишалася там на 40 днів — до 10 (23-го серпня за новим стилем). Потім знову урочистим ходом її вертали назад у Горбанівську церкву. Такі хресні ходи тривали з середини ХІХ до першої половини ХХ століття. Є відомості, що в Полтаві ікона відвідувала й інші храми, лікарні, благодійні установи і оселі вірян, де перед нею відбувалися молебні.

Іще одну полтавську ікону, пов’язану із вшануванням Горбанівської, згадував археолог-дослідник полтавських старожитностей В.Бучневич. Мова про чудотворну Тихвинску ікону Божої Матері, яка знаходилася в храмі Різдва Пресвятої Богородиці на Подолі. Вона була місцевою, з іконостасу дерев’яної церкви, що існувала тут раніше. У 1771 р. у пожежі, яка знищила храм і все в ньому, ікона повністю вціліла. А у новозведеному кам’яному храмі цей образ шанувався як чудотворний. Тихвинску ікону щорічно 29 червня (12 липня) урочисто переносили в Успенський собор, а звідти наступного дня несли для зустрічі Горбанівської ікони. У 1931 році згаданий храм на Подолі був закритий і знищений, а доля  Тихвінської чудотворної ікони невідома. 

У 30-х роках ХХ століття антихристи вщент знищили й  Горбанівський храм. Припускають, що хресні ходи віряни стали проводити лише в межах міста, у 1960-х їх категорично заборонила радянська влада (відновилися хресні ходи з іконою аж 1999 року, відтоді 13 липня їх щороку проводять на території с. Горбанівка). 

Врятована і славна чудесами

Горбанівській іконі пощастило врятуватися в страшні часи злодіянь безбожників від знищення і наруги. За деякими відомостями образ тривалий час таємно перебував у одній з приватних полтавських квартир. Його зберігали колишні насельниці Свято-Троїцького Великобудищанського монастиря (згодом – Полтавської Хрестовоздвиженської обителі) монахині Ананія (Мальцева) та Антоніна (Панасенко). Краєзнавці кажуть, що вони були учасницями місцевої підпільної групи православних подвижниць, яку очолювала колишня ігуменя Різдва Богородиці Козельщинського монастиря – свята преподобномучениця Олімпіада (Вербицька), котру було розстріляно 1938 року. Організація таємно проводила богослужіння, давала притулок переслідуваним монахиням, священникам, зберігала деякі святині.

Після того, як образ довелося переховувати у радянський період, він перебував у Макаріївській церкві, а з 1949 по 1962 рік – у Спасо-Преображенському кафедральному соборі. Хресні ходи за умов безбожної держави відбувалися напівтаємно, вони втратили колишню урочистість, але ікону все одно продовжували вшановувати. З 1962 року (після того як собор був підірваний) і донині чудотворний образ перебуває в Свято-Макаріївському кафедральному соборі міста Полтави.

Свято-Макаріївський храм

Перед чудодійним образом тисячі вірян моляться до Богородиці. Її в церковних співах називають “Заступницею і Похвалою землі нашої Полтавської”. Чудове оздоблення образу, зокрема срібна риза із позолотою та 57 діамантів, — це показник шани і вдячності вірян, які завдяки молитвам отримали зцілення. Традиційне вшанування Горбанівської чудотворної ікони Пресвятої Богородиці здійснюється 13 липня. У цей день відбувається Божественна Літургія архієрейським чином, після якої триває урочистий хресний хід у селі Горбанівка до джерела на місці явлення ікони. Друге святкування на честь образу проходить 12 жовтня. 

Богородицький Горбанівський жіночий монастир Полтавської єпархії Української Православної Церкви

Радує, що 2008 року почалася відбудова Горбанівського храму, саме на місці віднайдення чудотворної ікони. У 2013 році храм Різдва  Пресвятої  Богородиці освятив Святійший Патріарх Київський і всієї України-Русі Філарет…

.,.,.,.