Кожна країна, кожне місто славиться своїми символами, традиціями, особливостями, унікальними пам’ятками. Не виняток і преславне місто Полтава. Реліквією міста полтавці вважають галушку, яка має подекуди навіть сакральне значення. Зауважимо, що здавна хліб відігравав особливу роль у житті українців-полтавців, про це говорять різноманітні прислів’я, приказки, приміром: «Де хліб і вода, там голода нема», «Без хліба половина обіда», «Без хліба і любов гине» тощо. Хліб у житті українців здавна вважався за найбільше багатство, тож від наших пращурів ми успадкували тяглість хліборобського ремесла, секрети та народні перекази. Історія набирає обертів, деякі звичаї та традиції нівелюються, проте матеріальна та духовна спадщина предків і сьогодні передається нащадкам у спадок, розповідає сайт ipoltavets.
Як галушка виборола унікальність та знаковість у Полтаві?
Скажемо, що величезний внесок здійснили полтавські майстри слова і пера, зокрема Іван Петрович Котляревський, Микола Васильович Гоголь та інші. У своїх творах вони підносили, власне, і престиж української кухні, зокрема галушки. Навіщо? Розуміємо, що письменники хотіли показати барвистість та строкатість не лише українського слова, але й кухні. Сталося! Приїжджаючи у Полтаву, іноземцям пропонують не лише оглянути пам’ятний знак полтавській галушці, яка, до речі, символізує щедрість, добро, благодать, добробут, але й показати її смакові якості, відвідавши безліч атмосферних кафе та ресторанів у просторах міста з однойменною назвою славній галушці-полтавці.
Іван Котляревський зумів відшукати такі соковиті слова, аби продегустувати галушку всьому світові. Навіть сьогодні, читаючи рядки XVIII століття відчуваєш неймовірний запах та пресмачно-ніжний смак української страви. Тож прекрасно, що сьогодні ми відновлюємо наше полтавське надбання.
Пам’ятний знак полтавській галушці не випадково розташований в історичному регіоні міста — на Соборному майдані (Іванова гора), де поряд красується однойменний ресторан. Полтавці хочуть показати щедроту своєї душі, адже не даремно, коли приїжджають гості — то українці їх зустрічають хлібом-сіллю, показуючи своє пошанування та гостинність.
Смачненькі галушки щоденно тішать око як жителів міста, так і туристів. Згадана пам’ятка — це найпопулярніша візитівка Полтави, а також найулюбленіше місце полтавців і чудове обрамлення міста. Це прекрасний витвір мистецтва, який складається із величезної глибокої тарілки із приготованими 12-ма галушками (до речі, це число невипадкове, за Біблією, означає плодовитість) і великої ложкою на постаменті.
Із 2000 років у місті відбуваються щорічні свята, присвячені полтавській галушці — «Свято галушки». Це дуже цікаво і вельми смачно, позаяк можна поласувати галушками із м’ясом, сиром, печінкою, картоплею, а ще побачити цікаві літературні та мистецькі конкурси, зокрема за мотивами творів полтавських митців І. Котляревського та М. Гоголя. Її величності “Галушці” присвячено багато художніх, музичних, кінематографічних та хореографічних творів, аби вшанувати та поклонитися своїй реліквії.
Відрадно, що українські традиції полтавці плекають, примножують та дегустують усім охочим. Це наш ментальний та національний орієнтир, який вказує нам дорогу у майбутнє, бо «Хто не знає минулого — той не вартий майбутнього» — запевняв І. Багряний.
Популярна назва, смачна страва, цікава історична та художня історія спонукають полтавців до розмислів, що галушка — то реліквія, яку передали у спадок пращури через століття. Ми, полтавці, пишаємося своєю реліквією, по-новому відкриваємо свою історію, шануємо та популяризуємо свої автентичні надбання туристам.
