2 Грудня 2022

Він забудував половину Полтави – геніальний Лев Вайнгорт

Related

Камера в тринадцятих iPhone: 7 цікавих фішок

Незважаючи на появу нової чотирнадцятої лінійки, iPhone 13 залишається...

Як морили голодом людей у селах на Решетилівщині

Кількість жертв “у війні” голодомором проти українського селянства перевищила...

Горбанівська Чудотворна ікона Пресвятої Богородиці

У храмах Полтавщини знаходиться кілька чудотворних ікон. Одна з...

Найцікавіші та “найсвіжіші”археологічні знахідки на Полтавщині

Полтавська земля завжди приємно дивувала археологів, даруючи їм чудові...

Share

Протягом 30 повоєнних років Полтава мала одного з кращих архітекторів України, який був ним не за посадою, а за способом мислення, самовизначенням і організацією власного життя. Це винятковий випадок, коли при зміні урядовців, ідеологій та політичних сил в архітектурі — головний архітектор лишався незмінним. Далі на ipoltavets.

З чого все починалося

Лев Семенович Вайнгорт народився у Варшаві в 1912 році в єврейській родині, при народженні отримав ім’я Арія Леон, але незабаром переїхав до українського міста Полтава. 

У 1938 році Вайнгорт закінчив Харківський інженерно-будівельний інститут, працював на будівництві Московського метрополітену, потім повернувся до Полтави. Полтава направду особливе місто для українців, воно відіграло велику роль у формуванні українського етносу, української культури, українського фольклору. 

Коли молодого Вайнгорта несподівано призначили головним архітектором Полтави, він не піддався футуристичним і конструктивістським течіям в архітектурі, радянському прагненню «знищити все над землею», а натомість одразу виявив себе прихильником збереження історії міста. За словами Вайнгорта, головний принцип архітекторів і лікарів – «не нашкодь». 

Повернувшись до Полтави після того, як у 1943 році її покинули німецькі війська, він застав жахливу картину: зруйновано 80% житлового фонду, 100% культурно-адміністративних будівель, 100% промислових будівель. Розчищенням руїн керував Вайнгорт, одним із перших великих проєктів якого стала центральна площа міста. 

Головному архітектору вдалося переконати керівництво міста та УСРР відновити унікальний архітектурний комплекс Круглої площі у стилі класицизму, що сформувався у ХІХ ст., а не створювати типовий для багатьох радянських міст ансамбль забудови. . План реставрації площі був реалізований у 1950-60-х роках, і сьогодні вона є однією з головних визначних пам’яток Полтави. 

Як головний архітектор Лев Вайнгорт також вирішив винести промислові підприємства за межі центру, на залізничний вокзал. Планував житлові мікрорайони, керував будівництвом мосту через річку Ворскла. Вайнгорт розумів важливість наявності в місті парків та інших зелених зон, завдяки йому Полтава стала домом для одного з найкращих дендрологічних парків України.

Найбільші проєкти

Зауважимо, що Полтава — це традиційне українське місто, яке є втіленням культурного потенціалу, багатої спадщини і виникло в результаті основних історичних процесів, а не, як багато новітніх міст за часів радянщини — додатків до виробничих та видобувних центрів.

Коли на початку ХІХ століття було прийнято рішення про створення Полтави як губернського центру — це була напівзруйнована фортеця з передмістями. Тоді ж розпочалися істотні трансформаційні процеси. Межі Полтави розширилися, а основною композиції стала нова головна вулиця у вигляді круглої площі.

Архітекторові тоді було всього 26 років і головним його завданням було не лише архітектурна композиція Полтави, а й боротьба з тодішньою владою. У 1938 році за наказом він мав готувати територію під гаражі на місці зруйнованого Свято-Успенського кафедрального собору. Завдяки наполегливості молодого архітектора на цьому місці не лише не були зведені гаражі, а збереглася дзвіниця собору.

Після Другої світової війни Полтава була схожа на величезні руїни. Її просто не було. Вона постраждала від вогню, виднілися лише залишки фасадів, які прикрашали надписи «Мін немає». Перші роки Лев Вайнгорт разом з командою розчищали і прибирали руїни, далі близько 10 років відбудовували усі будівлі, історичні та архітектурні пам’ятки, реконструювали забудови. А після 1958 року в дію вступив план розвитку нового будівництва і комплексного благоустрою.

Серед найбільших його проєктів були реалізовані меморіальний комплекс солдатської слави, автомобільно-залізничний міст через Ворсклу, Біла альтанка, Музично-драматичний театр імені Гоголя та полтавський міський парк. 

.,.,.,.